Йова 34
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І говорив Еліуй дальше й казав:
1Pronuntians itaque Eliu, etiam hæc locutus est:
2Слухайте, мудрі, моєї річі, нахилїть до мене ухо, ви розумні!
2[Audite, sapientes, verba mea: et eruditi, auscultate me.
3Ухо бо слова розбірає, як піднебіннє розізнає смак у їдї.
3Auris enim verba probat, et guttur escas gustu dijudicat.
4Зложім суд між собою й визнаймо, що добре.
4Judicium eligamus nobis, et inter nos videamus quid sit melius.
5Ось, Йов сказав: Я прав, та Бог відмовив менї суду.
5Quia dixit Job: Justus sum, et Deus subvertit judicium meum.
6Чи ж менї лгати на правду мою? Моя невилїчима рана — незаслужена.
6In judicando enim me mendacium est: violenta sagitta mea absque ullo peccato.
7Хиба є де такий чоловік, як Йов, що глумує, мов би пив воду,
7Quis est vir ut est Job, qui bibit subsannationem quasi aquam:
8Товаришує беззаконним і ходить з людьми безбожними?
8qui graditur cum operantibus iniquitatem, et ambulat cum viris impiis?
9Він бо сказав: Нема з того хісна чоловікові, як угоджає Богу.
9Dixit enim: Non placebit vir Deo, etiam si cucurrerit cum eo.
10Слухайте ж, мужі мудрі, мене! Не може бути в Бога неправди, у Вседержителя — несправедливого суду,
10Ideo, viri cordati, audite me: absit a Deo impietas, et ab Omnipotente iniquitas.
11Він бо дає чоловіку, що заробив дїлами, й після поступків мужа відплачує йому.
11Opus enim hominis reddet ei, et juxta vias singulorum restituet eis.
12Праведне слово, Бог кривди не чинить, і Вседержитель не вивертає суду.
12Vere enim Deus non condemnabit frustra, nec Omnipotens subvertet judicium.
13Хто окрім його дбає про землю? Хто дає лад у вселеннїй?
13Quem constituit alium super terram? aut quem posuit super orbem quem fabricatus est?
14Оберни він серце своє до себе самого, й візьми дух її й диханнє її до себе, —
14Si direxerit ad eum cor suum, spiritum illius et flatum ad se trahet.
15Все живе зараз би зникло, прахом би люде взялися.
15Deficiet omnis caro simul, et homo in cinerem revertetur.
16От же, коли маєш розум, то слухай й вважай на слова мої.
16Si habes ergo intellectum, audi quod dicitur, et ausculta vocem eloquii mei:
17Хто ненавидїв би правду, то як би він сьвітом правив? І можеш же ти найправеднїйшого обвиняти?
17numquid qui non amat judicium sanari potest? et quomodo tu eum qui justus est in tantum condemnas?
18Хиба можна сказати цареві: ти — безбожник, а князям: ви — беззаконники?
18Qui dicit regi: Apostata; qui vocat duces impios;
19Та він не зважає на особи князїв і не волїє він багатого нїж убогого, бо всї вони — дїло рук його.
19qui non accipit personas principum, nec cognovit tyrannum cum disceptaret contra pauperem: opus enim manuum ejus sunt universi.
20Нагло вмірають вони; серед ночі зворушиться нарід, і вони зникають; і сильних проганяють не силою.
20Subito morientur, et in media nocte turbabuntur populi: et pertransibunt, et auferent violentum absque manu.
21Очі бо його над дорогами чоловіка, й бачить він кожний ступінь його.
21Oculi enim ejus super vias hominum, et omnes gressus eorum considerat.
22Нема темряви, нї глухої тїнї, де б могли заховатись беззаконнующі.
22Non sunt tenebræ, et non est umbra mortis, ut abscondantur ibi qui operantur iniquitatem,
23Опісля він уже не домагаєсь від чоловіка, щоб ставав на суд з Богом.
23neque enim ultra in hominis potestate est, ut veniat ad Deum in judicium.
24Він стирає можних без допиту й ставить других намість їх,
24Conteret multos, et innumerabiles, et stare faciet alios pro eis.
25Бо він виявляє дїла їх, і скидає їх одної ночі, й вони щезають,
25Novit enim opera eorum, et idcirco inducet noctem, et conterentur.
26Як беззаконних, карає він їх перед очима в других.
26Quasi impios percussit eos in loco videntium:
27За те, що відхилились від його і всїх доріг його не хотїли розуміти,
27qui quasi de industria recesserunt ab eo, et omnes vias ejus intelligere noluerunt:
28Так що дійшов до його клик злиденних, і він почув стогни придавлених.
28ut pervenire facerent ad eum clamorem egeni, et audiret vocem pauperum.
29Як упокій він дарує, — хто тодї потрівожить? як він своє лице заховає, хто на його спогляне? — все одно, чи народ, чи один чоловік,
29Ipso enim concedente pacem, quis est qui condemnet? ex quo absconderit vultum, quis est qui contempletur eum, et super gentes, et super omnes homines?
30Щоб лицемір не царював, блазнячи народ.
30Qui regnare facit hominem hypocritam propter peccata populi.
31От як треба до Бога говорити: Я потерпів кару, — більш не буду грішити;
31Quia ergo ego locutus sum ad Deum, te quoque non prohibebo.
32А чого я не розумію, — ти навчи мене, і скоро вчинив беззаконність, вже більше не буду.
32Si erravi, tu doce me; si iniquitatem locutus sum, ultra non addam.
33Чи то ж по твойму судові має він одплачувати? І як ти відкидаєш, то й ти маєш вибірати, а не я; говори ж, що знаєш.
33Numquid a te Deus expetit eam, quia displicuit tibi? tu enim cœpisti loqui, et non ego: quod si quid nosti melius, loquere.
34Люде розумні скажуть менї, а так само й кожний чоловік мудрий, що мене чує:
34Viri intelligentes loquantur mihi, et vir sapiens audiat me.
35Йов говорив нерозумно, й у словах його нема глузду.
35Job autem stulte locutus est, et verba illius non sonant disciplinam.
36Я б хотїв, щоб Йова докладно питано, після відповідей його, які лицюють хиба людям безбожним.
36Pater mi, probetur Job usque ad finem: ne desinas ab homine iniquitatis:
37Інакше він до гріха свого придасть іще й відступ (од Бога), та буде ще перед нами й в долонї плескати, й наговорить іще більше проти Бога.
37quia addit super peccata sua blasphemiam, inter nos interim constringatur: et tunc ad judicium provocet sermonibus suis Deum.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.