Йова 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
1Addidit quoque Job, assumens parabolam suam, et dixit:
2Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
2[Vivit Deus, qui abstulit judicium meum, et Omnipotens, qui ad amaritudinem adduxit animam meam.
3Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
3Quia donec superest halitus in me, et spiritus Dei in naribus meis,
4Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
4non loquentur labia mea iniquitatem, nec lingua mea meditabitur mendacium.
5Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
5Absit a me ut justos vos esse judicem: donec deficiam, non recedam ab innocentia mea.
6Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
6Justificationem meam, quam cœpi tenere, non deseram: neque enim reprehendit me cor meum in omni vita mea.
7Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
7Sit ut impius, inimicus meus, et adversarius meus quasi iniquus.
8Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візме, коли вирве йому Бог душу його?
8Quæ est enim spes hypocritæ, si avare rapiat, et non liberet Deus animam ejus?
9Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
9Numquid Deus audiet clamorem ejus, cum venerit super eum angustia?
10Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
10aut poterit in Omnipotente delectari, et invocare Deum omni tempore?
11Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
11Docebo vos per manum Dei quæ Omnipotens habeat, nec abscondam.
12Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
12Ecce vos omnes nostis: et quid sine causa vana loquimini?
13От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
13Hæc est pars hominis impii apud Deum, et hæreditas violentorum, quam ob Omnipotente suscipient.
14Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
14Si multiplicati fuerint filii ejus, in gladio erunt, et nepotes ejus non saturabuntur pane:
15Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
15qui reliqui fuerint ex eo sepelientur in interitu, et viduæ illius non plorabunt.
16Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
16Si comportaverit quasi terram argentum, et sicut lutum præparaverit vestimenta:
17То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
17præparabit quidem, sed justus vestietur illis, et argentum innocens dividet.
18Строїть він дім собі, — то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
18Ædificavit sicut tinea domum suam, et sicut custos fecit umbraculum.
19Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
19Dives, cum dormierit, nihil secum auferet: aperiet oculos suos, et nihil inveniet.
20Страх, мов потоп, прийде ва його неждано, й буря в ночі ухопить його.
20Apprehendet eum quasi aqua inopia: nocte opprimet eum tempestas.
21Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
21Tollet eum ventus urens, et auferet, et velut turbo rapiet eum de loco suo.
22Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
22Et mittet super eum, et non parcet: de manu ejus fugiens fugiet.
23Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
23Stringet super eum manus suas, et sibilabit super illum, intuens locum ejus.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.