Йова 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Respondens autem Eliphaz Themanites, dixit:
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
2[Numquid sapiens respondebit quasi in ventum loquens, et implebit ardore stomachum suum?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
3Arguis verbis eum qui non est æqualis tibi, et loqueris quod tibi non expedit.
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
4Quantum in te est, evacuasti timorem, et tulisti preces coram Deo.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
5Docuit enim iniquitas tua os tuum, et imitaris linguam blasphemantium.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
6Condemnabit te os tuum, et non ego: et labia tua respondebunt tibi.
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
7Numquid primus homo tu natus es, et ante colles formatus?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
8numquid consilium Dei audisti, et inferior te erit ejus sapientia?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
9Quid nosti quod ignoremus? quid intelligis quod nesciamus?
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
10Et senes et antiqui sunt in nobis, multo vetustiores quam patres tui.
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
11Numquid grande est ut consoletur te Deus? sed verba tua prava hoc prohibent.
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
12Quid te elevat cor tuum, et quasi magna cogitans attonitos habes oculos?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
13Quid tumet contra Deum spiritus tuus, ut proferas de ore tuo hujuscemodi sermones?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
14Quid est homo ut immaculatus sit, et ut justus appareat natus de muliere?
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
15Ecce inter sanctos ejus nemo immutabilis, et cæli non sunt mundi in conspectu ejus.
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
16Quanto magis abominabilis et inutilis homo, qui bibit quasi aquam iniquitatem?
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
17Ostendam tibi: audi me: quod vidi, narrabo tibi.
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
18Sapientes confitentur, et non abscondunt patres suos:
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
19quibus solis data est terra, et non transivit alienus per eos.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
20Cunctis diebus suis impius superbit, et numerus annorum incertus est tyrannidis ejus.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
21Sonitus terroris semper in auribus illius: et cum pax sit, ille semper insidias suspicatur.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
22Non credit quod reverti possit de tenebris ad lucem, circumspectans undique gladium.
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
23Cum se moverit ad quærendum panem, novit quod paratus sit in manu ejus tenebrarum dies.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
24Terrebit eum tribulatio, et angustia vallabit eum, sicut regem qui præparatur ad prælium.
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
25Tetendit enim adversus Deum manum suam, et contra Omnipotentem roboratus est.
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
26Cucurrit adversus eum erecto collo, et pingui cervice armatus est.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
27Operuit faciem ejus crassitudo, et de lateribus ejus arvina dependet.
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
28Habitavit in civitatibus desolatis, et in domibus desertis, quæ in tumulos sunt redactæ.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
29Non ditabitur, nec perseverabit substantia ejus, nec mittet in terra radicem suam.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
30Non recedet de tenebris: ramos ejus arefaciet flamma, et auferetur spiritu oris sui.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
31Non credet, frustra errore deceptus, quod aliquo pretio redimendus sit.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
32Antequam dies ejus impleantur peribit, et manus ejus arescent.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
33Lædetur quasi vinea in primo flore botrus ejus, et quasi oliva projiciens florem suum.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
34Congregatio enim hypocritæ sterilis, et ignis devorabit tabernacula eorum qui munera libenter accipiunt.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
35Concepit dolorem, et peperit iniquitatem, et uterus ejus præparat dolos.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.