Йова 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Елифаз дин Теман а луат кувынтул ши а зис:
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
2„Се каде сэ дя ынцелептул ка рэспунс ынцелепчуне дешартэ? Сау сэ-шь умфле пептул ку вынт де рэсэрит?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
3Сэ се апере прин кувинте каре н-ажутэ ла нимик ши прин кувынтэрь каре ну служеск ла нимик?
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
4Ту нимичешть кяр ши фрика де Думнезеу, нимичешть орьче симцире де евлавие фацэ де Думнезеу.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
5Нелеӂюиря та ыць кырмуеште гура ши ымпрумуць ворбиря оаменилор виклень.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
6Ну еу, чи гура та те осындеште, бузеле тале мэртурисеск ымпотрива та.
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
7Ту ешть омул каре с-а нэскут ынтый? Те-ай нэскут ту ынаинтя дялурилор?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
8Ай фост ту ла сфатуриле луй Думнезеу ши ай сорбит дин еле ынцелепчуне пентру тине?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
9Че штий ту ши сэ ну штим ши ной? Че куноштинцэ ай ту пе каре сэ н-о авем ши ной?
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
10Ынтре ной сунт перь албь, бэтрынь, оамень май ынзилиць декыт татэл тэу.
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
11Пуцин лукру сунт мынгыериле луй Думнезеу пентру тине ши кувинтеле каре-ць ворбеск атыт де блынд…?
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
12Ынкотро те траӂе инима ши че ынсямнэ ачастэ привире цинтэ а окилор тэй?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
13Че, ымпотрива луй Думнезеу ыць ындрепць ту мыния ши-ць ес дин гурэ кувинте ка ачестя?
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
14Че есте омул, ка сэ фие курат? Ши поате чел нэскут дин фемее сэ фие фэрэ приханэ?
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
15Дакэ н-аре ынкредере Думнезеу нич ын сфинций Сэй, дакэ нич черуриле ну сунт курате ынаинтя Луй,
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
16ку кыт май пуцин фиинца урычоасэ ши стрикатэ – омул, каре бя нелеӂюиря ка апа!
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
17Вряу сэ те ынвэц, аскултэ-мэ! Вой историси че ам вэзут,
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
18че ау арэтат ынцелепций, че ау дескоперит ей, аузинд де ла пэринций лор,
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
19кэрора сингурь ли се дэдусе цара ши принтре каре ничун стрэин ну венисе ынкэ.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
20Омул чел рэу ышь дуче ын нелиниште тоате зилеле веций, тоць аний де каре аре парте чел нелеӂюит.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
21Ципете де спаймэ рэсунэ ла урекиле луй: Ын мижлокул феричирий луй, пустииторул се ва арунка асупра луй.
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
22Ел ну траӂе нэдежде сэ скапе де ынтунерик, веде сабия каре-л аменинцэ;
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
23аляргэ ынкоаче ши ынколо сэ кауте пыне, штие кэ-л аштяптэ зиуа ынтунерикулуй.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
24Неказул ши нелиништя ыл ынспэймынтэ ши се арункэ асупра луй ка ун ымпэрат гата де луптэ.
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
25Кэч а ридикат мына ымпотрива луй Думнезеу, с-а ымпотривит Челуй Атотпутерник
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
26ши а авут ындрэзняла сэ се нэпустяскэ асупра Луй ку партя чя май таре а скутурилор луй.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
27Авя фаца акоперитэ ку грэсиме, коапселе ынкэркате ку осынзэ
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
28ши локуя ын четэць нимичите, ын касе пэрэсите, сортите сэ фие дэрымате.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
29Ну се ва май ымбогэци, аверя ну-й ва креште ши авуция ну се ва май ынтинде пе пэмынт.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
30Ну ва путя еши дин ынтунерик, флакэра ый ва арде млэдицеле, ши Думнезеу ыл ва перде ку суфларя гурий Луй.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
31Дакэ се ынкреде ын рэу, се ыншалэ, кэч рэул ый ва фи рэсплата.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
32Еа ва вени ынаинте де капэтул зилелор луй, ши рамура луй ну ва май ынверзи.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
33Ва фи ка о вицэ деспуятэ де роаделе ей ынкэ верзь, ка ун мэслин але кэруй флорь ау кэзут.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
34Кэч каса челуй нелеӂюит ва ажунӂе стярпэ ши кортул омулуй стрикат ыл ва мынка фокул.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
35Ел зэмислеште рэул ши наште рэул; ын сынул луй коаче роаде каре-л ыншалэ.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.