Йова 23

Kulish and Puluj Bible (1905)

Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script

1І озвавсь Йов і рече:

1Йов а луат кувынтул ши а зис:

2Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.

2„Ши акум плынӂеря мя есте тот о рэзврэтире. Дар суферинца ымь ынэдуше суспинеле.

3О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!

3О, дакэ аш шти унде сэ-Л гэсеск, дакэ аш путя сэ ажунг пынэ ла скаунул Луй де домние,

4Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;

4мь-аш апэра причина ынаинтя Луй, мь-аш умпле гура ку довезь!

5Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.

5Аш шти че поате сэ рэспундэ, аш ведя че аре сэ-мь спунэ.

6Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.

6Шь-ар ынтребуинца Ел тоатэ путеря ка сэ лупте ымпотрива мя? Ну, чи м-ар аскулта негрешит.

7Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним — і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.

7Доар ун ом фэрэ приханэ ар ворби ку Ел, ши аш фи ертат пентру тотдяуна де Жудекэторул меу.

8А то я йду вперед — і нема його, повертаю назад і не зустріну його.

8Дар, дакэ мэ дук ла рэсэрит, ну есте аколо; дакэ мэ дук ла апус, ну-Л гэсеск:

9Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.

9дакэ аре трябэ ла мязэноапте, ну-Л пот ведя; дакэ Се аскунде ла мязэзи, ну-Л пот дескопери.

10Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, — я вийду, як золото, чистий.

10Дар Ел штие че кале ам урмат ши, дакэ м-ар ынчерка, аш еши курат ка аурул.

11Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.

11Пичорул меу с-а цинут де паший Луй; ам цинут каля Луй ши ну м-ам абэтут де ла еа.

12Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.

12Н-ам пэрэсит порунчиле бузелор Луй; мь-ам плекат воя ла кувинтеле гурий Луй.

13Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.

13Дар хотэрыря Луй есте луатэ. Чине И се ва ымпотриви? Че-Й дореште суфлетул, ачея фаче.

14Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.

14Ел Ышь ва ымплини дар плануриле фацэ де мине ши ва май фаче ши мулте алтеле.

15Тим то я й дрожу перед ним; думаю — й серце холоне.

15Де ачея тремур ынаинтя Луй ши, кынд мэ гындеск ла лукрул ачеста, мэ тем де Ел.

16Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.

16Думнезеу мь-а тэят инима, Чел Атотпутерник м-а умплут де гроазэ.

17О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!

17Кэч ну ынтунерикул дурерий меле мэ нимичеште, нич негура ын каре сунт ынфэшурат.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.