Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Елифаз дин Теман а луат кувынтул ши а зис:
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2„Дакэ вом ындрэзни сэ-ць ворбим, те вей супэра? Дар чине ар путя сэ такэ?
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3Де мулте орь ту ай ынвэцат пе алций ши ай ынтэрит мыниле слэбите.
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4Кувинтеле тале ау ридикат пе чей че се клэтинау ши ай ынтэрит ӂенункий каре се ындояу.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5Ши акум, кынд есте ворба де тине, ешть слаб! Акум, кынд ешть атинс ту, те тулбурь! Ну есте фрика та де Думнезеу сприжинул тэу?
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6Нэдеждя та ну-й неприхэниря та?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7Аду-ць аминте, те рог! Каре невиноват а перит? Каре оамень неприхэниць ау фост нимичиць?
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8Дупэ кыте ам вэзут еу, нумай чей че арэ фэрэделеӂя ши сямэнэ нелеӂюиря ый сечерэ роаделе!
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9Ачея пер прин суфларя луй Думнезеу, нимичиць де вынтул мынией Луй.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10Муӂетул леилор ынчетязэ, динций пуилор де лей сунт здробиць!
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11Леул бэтрын пере дин липсэ де прадэ ши пуий леоайчей се рисипеск.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12Ун кувынт с-а фуришат пынэ ла мине, ши урекя мя й-а принс сунетеле ушоаре.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13Ын клипа кынд веденииле де ноапте фрэмынтэ гындул, кынд оамений сунт куфундаць ынтр-ун сомн адынк,
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14м-а апукат гроаза ши спайма, ши тоате оаселе мь-ау тремурат.
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15Ун дух а трекут пе лынгэ мине… Тот пэрул ми с-а збырлит ка аричул…
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16Ун кип ку о ынфэцишаре некуноскутэ ера ынаинтя окилор мей. Ши ам аузит ун глас каре шоптя ынчетишор:
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17‘Фи-ва омул фэрэ винэ ынаинтя луй Думнезеу? Фи-ва ел курат ынаинтя Челуй че л-а фэкут?’
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18Дакэ н-аре ынкредере Думнезеу нич ын служиторий Сэй, дакэ гэсеште Ел грешель кяр ла ынӂерий Сэй,
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19ку кыт май мулт ла чей че локуеск ын касе де лут, каре ышь траг обыршия дин цэрынэ ши пот фи здробиць ка ун верме!
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20Де диминяцэ пынэ сяра сунт здробиць, пер пентру тотдяуна ши нимень ну цине сяма де ей.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21Ли се тае фирул веций, мор ши тот н-ау кэпэтат ынцелепчуня!
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.