Йова 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Y RESPONDIÓ Eliphaz el Temanita, y dijo:
2Як ми стребуємо заговорити до тебе, — чи не буде се тобі прикро? Да хто слово може зупинити?
2Si probáremos á hablarte, serte ha molesto; mas ¿quién podrá detener las palabras?
3Отсе ти не одного навчав, і знемагаючі руки піддержував;
3He aquí, tú enseñabas á muchos, y las manos flacas corroborabas;
4Хто спотикавсь, того підкріпляли слова твої, і хистким колїнам ти додавав сили.
4Al que vacilaba, enderezaban tus palabras, y esforzabas las rodillas que decaían.
5Тепер же дійшло до тебе, а ти знемочнїв; дотикнуло тебе, та вже й упав духом.
5Mas ahora que el mal sobre ti ha venido, te es duro; y cuando ha llegado hasta ti, te turbas.
6Чи ж богобоязність твоя не повинна бути твоєю надїєю, а невинність доріг твоїх — упованнєм твоїм?
6¿Es este tu temor, tu confianza, tu esperanza, y la perfección de tus caminos?
7Згадай же сам, хто погибав безвинний, і праведних коли викоренювано?
7Recapacita ahora, ¿quién que fuera inocente se perdiera? y ¿en dónde los rectos fueron cortados?
8Я сам бачив, що хто в безбожностї орав і сїяв лихо, той сам його й пожинав.
8Como yo he visto, los que aran iniquidad y siembran injuria, la siegan.
9Такі від подуву Божого погибають, а від духа гнїву його зникають.
9Perecen por el aliento de Dios, y por el espíritu de su furor son consumidos.
10Рев лева й голос рикаючого вмовкає, і зуби в левчуків кришаться;
10El bramido del león, y la voz del león, y los dientes de los leoncillos son quebrantados.
11Могутний лев гине без добичі, й щенята левицї розбігаються.
11El león viejo perece por falta de presa, y los hijos del león son esparcidos.
12І надійшло до мене зтиха слово (Боже), й я почув його ледь-неледь ухом.
12El negocio también me era á mí oculto; mas mi oído ha percibido algo de ello.
13Серед розгадування над ночними привидами, коли сон на людей находить,
13En imaginaciones de visiones nocturnas, cuando el sueño cae sobre los hombres,
14Я задрожав і затремтїв у страсї, і всї кістки в мене затрусились;
14Sobrevínome un espanto y un temblor, que estremeció todos mis huesos:
15І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
15Y un espíritu pasó por delante de mí, que hizo se erizara el pelo de mi carne.
16І став хтось — не бачив я лиця його, — тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів — і я чую голос:
16Paróse un fantasma delante de mis ojos, cuyo rostro yo no conocí, y quedo, oí que decía:
17Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
17¿Si será el hombre más justo que Dios? ¿si será el varón más limpio que el que lo hizo?
18Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
18He aquí que en sus siervos no confía, y notó necedad en sus ángeles;
19А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
19¡Cuánto más en los que habitan en casas de lodo, cuyo fundamento está en el polvo, y que serán quebrantados de la polilla!
20Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянешь, як без слїду зникнуть.
20De la mañana á la tarde son quebrantados, y se pierden para siempre, sin haber quien lo considere.
21А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмерають, не дійшовши до мудростї.
21¿Su hermosura, no se pierde con ellos mismos? Mueren, y sin sabiduría.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.