Йова 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
1HICE pacto con mis ojos: ¿cómo pues había yo de pensar en virgen?
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
2Porque ¿qué galardón me daría de arriba Dios, y qué heredad el Omnipotente de las alturas?
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
3¿No hay quebrantamiento para el impío, y extrañamiento para los que obran iniquidad?
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
4¿No ve él mis caminos, y cuenta todos mis pasos?
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
5Si anduve con mentira, y si mi pie se apresuró á engaño,
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
6Péseme Dios en balanzas de justicia, y conocerá mi integridad.
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
7Si mis pasos se apartaron del camino, y si mi corazón se fué tras mis ojos, y si algo se apegó á mis manos,
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
8Siembre yo, y otro coma, y mis verduras sean arrancadas.
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
9Si fué mi corazón engañado acerca de mujer, y si estuve acechando á la puerta de mi prójimo:
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
10Muela para otro mi mujer, y sobre ella otros se encorven.
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
11Porque es maldad é iniquidad, que han de castigar los jueces.
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
12Porque es fuego que devoraría hasta el sepulcro, y desarraigaría toda mi hacienda.
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
13Si hubiera tenido en poco el derecho de mi siervo y de mi sierva, cuando ellos pleitearan conmigo,
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
14¿Qué haría yo cuando Dios se levantase? y cuando él visitara, ¿qué le respondería yo?
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
15El que en el vientre me hizo á mí, ¿no lo hizo á él? ¿y no nos dispuso uno mismo en la matriz?
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
16Si estorbé el contento de los pobres, é hice desfallecer los ojos de la viuda;
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
17Y si comí mi bocado solo, y no comió de él el huérfano;
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
18(Porque desde mi mocedad creció conmigo como con padre, y desde el vientre de mi madre fuí guía de la viuda;)
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
19Si he visto que pereciera alguno sin vestido, y al menesteroso sin cobertura;
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
20Si no me bendijeron sus lomos, y del vellón de mis ovejas se calentaron;
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
21Si alcé contra el huérfano mi mano, aunque viese que me ayudarían en la puerta;
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
22Mi espalda se caiga de mi hombro, y mi brazo sea quebrado de mi canilla.
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
23Porque temí el castigo de Dios, contra cuya alteza yo no tendría poder.
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
24Si puse en oro mi esperanza, y dije al oro: Mi confianza eres tú;
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
25Si me alegré de que mi hacienda se multiplicase, y de que mi mano hallase mucho;
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
26Si he mirado al sol cuando resplandecía, y á la luna cuando iba hermosa,
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
27Y mi corazón se engañó en secreto, y mi boca besó mi mano:
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
28Esto también fuera maldad juzgada; porque habría negado al Dios soberano.
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
29Si me alegré en el quebrantamiento del que me aborrecía, y me regocijé cuando le halló el mal;
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
30(Que ni aun entregué al pecado mi paladar, pidiendo maldición para su alma;)
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
31Cuando mis domésticos decían: ¡Quién nos diese de su carne! nunca nos hartaríamos.
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
32El extranjero no tenía fuera la noche; mis puertas abría al caminante.
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
33Si encubrí, como los hombres mis prevaricaciones, escondiendo en mi seno mi iniquidad;
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
34Porque quebrantaba á la gran multitud, y el menosprecio de las familias me atemorizó, y callé, y no salí de mi puerta:
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
35¡Quién me diera quien me oyese! He aquí mi impresión es que el Omnipotente testificaría por mí, aunque mi adversario me hiciera el proceso.
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
36Ciertamente yo lo llevaría sobre mi hombro, y me lo ataría en lugar de corona.
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
37Yo le contaría el número de mis pasos, y como príncipe me llegaría á él.
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
38Si mi tierra clama contra mí, y lloran todos sus surcos;
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
39Si comí su sustancia sin dinero, ó afligí el alma de sus dueños;
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
40En lugar de trigo me nazcan abrojos, y espinas en lugar de cebada. Acábanse las palabras de Job.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.