Йова 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Reina-Valera 1909
1І промовив Зофар із Нааму й сказав:
1Y RESPONDIÓ Sophar Naamathita, y dijo:
2Чи вже ж на безлїч слів не треба давати одвіту? Чи вже ж говорун мусить бути праведний?
2¿Las muchas palabras no han de tener respuesta? ¿y el hombre parlero será justificado?
3Нїби твоє пусте базїканнє заставить людей мовчати, щоб ти на глум підіймав, а не було кому тебе пристидати?
3¿Harán tus falacias callar á los hombres? ¿y harás escarnio, y no habrá quien te avergüence?
4Ти говорив: Я суджу право, й чист я в тебе перед очима.
4Tú dices: Mi conversar es puro, y yo soy limpio delante de tus ojos.
5А коли б так Бог схотїв промовити, й отворив уста свої до тебе,
5Mas ¡oh quién diera que Dios hablara, y abriera sus labios contigo,
6Та показав тобі тайни премудростї, й що тобі вдвоє більше належало б терпіти! Тим то знай, що Бог дещо з проступків твоїх подав у непамять.
6Y que te declarara los arcanos de la sabiduría, que son de doble valor que la hacienda! Conocerías entonces que Dios te ha castigado menos que tu iniquidad merece.
7Чи то ж ти зможеш умом ізбагнути Бога? Чи зможеш Вседержителя (путь) до конця прослїдити?
7¿Alcanzarás tú el rastro de Dios? ¿llegarás tú á la perfección del Todopoderoso?
8Та ж він висший небес, — що ж ти вдїяти зможеш? глибше він всїх безодень, — що можеш зрозуміти?
8Es más alto que los cielos: ¿qué harás? Es más profundo que el infierno: ¿cómo lo conocerás?
9Міра його довша нїж земля, ширша над моря.
9Su dimensión es más larga que la tierra, y más ancha que la mar.
10Вхопить кого й закує в окови та поставить на суд, хто відверне його?
10Si cortare, ó encerrare, ó juntare, ¿quién podrá contrarrestarle?
11Бо він знає людей лицемірних, і бачить проступок, — та й чи ж не зверне на його уваги?
11Porque él conoce á los hombres vanos: ve asimismo la iniquidad, ¿y no hará caso?
12Та пустоголовий чоловік мудрує, хоч людина родиться так, як осля дике.
12El hombre vano se hará entendido, aunque nazca como el pollino del asno montés.
13Але коли ти очистиш серце твоє й простягнеш ід йому руки твої,
13Si tú apercibieres tu corazón, y extendieres á él tus manos;
14І коли нечисть на руцї в тебе, а ти відкинеш її, й не дозволиш, щоб проступок пробував у шатрі твойму,
14Si alguna iniquidad hubiere en tu mano, y la echares de ti, y no consintieres que more maldad en tus habitaciones;
15Тодї піднімеш (сьміло) незамаргане лице твоє, й стояти меш твердо й не будеш боятись.
15Entonces levantarás tu rostro limpio de mancha, y serás fuerte y no temerás:
16І тодї забудеш біду, й хиба, як про воду, що протекла, згадувати меш про неї.
16Y olvidarás tu trabajo, ó te acordarás de él como de aguas que pasaron:
17І яснїйше, анїж південь, попливе життє твоє, й прояснїєш, мов ранок.
17Y en mitad de la siesta se levantará bonanza; resplandecerás, y serás como la mañana:
18Певність у тебе тодї із надїєю буде; ти захищен, і можеш безпечно почивати.
18Y confiarás, que habrá esperanza; y cavarás, y dormirás seguro:
19Будеш лежати собі, й не буде нїкого, хто б тебе страшив, і многі стануть запобігати (ласки) у тебе.
19Y te acostarás, y no habrá quien te espante: y muchos te rogarán.
20Очі ж ледачих (від плачу) потемнїють, і охорона їх пропаде, й надїя їх зникне.
20Mas los ojos de los malos se consumirán, y no tendrán refugio; y su esperanza será agonía del alma.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.