Йова 31
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.
1ברית כרתי לעיני ומה אתבונן על בתולה׃
2Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?
2ומה חלק אלוה ממעל ונחלת שדי ממרמים׃
3Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?
3הלא איד לעול ונכר לפעלי און׃
4Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?
4הלא הוא יראה דרכי וכל צעדי יספור׃
5Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —
5אם הלכתי עם שוא ותחש על מרמה רגלי׃
6То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.
6ישקלני במאזני צדק וידע אלוה תמתי׃
7Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,
7אם תטה אשרי מני הדרך ואחר עיני הלך לבי ובכפי דבק מאום׃
8Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.
8אזרעה ואחר יאכל וצאצאי ישרשו׃
9Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,
9אם נפתה לבי על אשה ועל פתח רעי ארבתי׃
10Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.
10תטחן לאחר אשתי ועליה יכרעון אחרין׃
11Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;
11כי הוא זמה והיא עון פלילים׃
12Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.
12כי אש היא עד אבדון תאכל ובכל תבואתי תשרש׃
13Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,
13אם אמאס משפט עבדי ואמתי ברבם עמדי׃
14То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?
14ומה אעשה כי יקום אל וכי יפקד מה אשיבנו׃
15Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?
15הלא בבטן עשני עשהו ויכננו ברחם אחד׃
16Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?
16אם אמנע מחפץ דלים ועיני אלמנה אכלה׃
17Чи сам же я зʼїдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?
17ואכל פתי לבדי ולא אכל יתום ממנה׃
18Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.
18כי מנעורי גדלני כאב ומבטן אמי אנחנה׃
19Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —
19אם אראה אובד מבלי לבוש ואין כסות לאביון׃
20Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?
20אם לא ברכוני חלצו ומגז כבשי יתחמם׃
21Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),
21אם הניפותי על יתום ידי כי אראה בשער עזרתי׃
22То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,
22כתפי משכמה תפול ואזרעי מקנה תשבר׃
23Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.
23כי פחד אלי איד אל ומשאתו לא אוכל׃
24Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?
24אם שמתי זהב כסלי ולכתם אמרתי מבטחי׃
25Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?
25אם אשמח כי רב חילי וכי כביר מצאה ידי׃
26Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,
26אם אראה אור כי יהל וירח יקר הלך׃
27Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?
27ויפת בסתר לבי ותשק ידי לפי׃
28Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.
28גם הוא עון פלילי כי כחשתי לאל ממעל׃
29Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?
29אם אשמח בפיד משנאי והתעררתי כי מצאו רע׃
30Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.
30ולא נתתי לחטא חכי לשאל באלה נפשו׃
31Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?
31אם לא אמרו מתי אהלי מי יתן מבשרו לא נשבע׃
32Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.
32בחוץ לא ילין גר דלתי לארח אפתח׃
33Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,
33אם כסיתי כאדם פשעי לטמון בחבי עוני׃
34То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
34כי אערוץ המון רבה ובוז משפחות יחתני ואדם לא אצא פתח׃
35О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
35מי יתן לי שמע לי הן תוי שדי יענני וספר כתב איש ריבי׃
36Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
36אם לא על שכמי אשאנו אענדנו עטרות לי׃
37Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його, мов до князя.
37מספר צעדי אגידנו כמו נגיד אקרבנו׃
38Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
38אם עלי אדמתי תזעק ויחד תלמיה יבכיון׃
39Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
39אם כחה אכלתי בלי כסף ונפש בעליה הפחתי׃
40То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.
40תחת חטה יצא חוח ותחת שערה באשה תמו דברי איוב׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.