Йова 29
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1І повів Йов далїй поважну мову свою й говорив:
1ויסף איוב שאת משלו ויאמר׃
2О, коли б я був такий, як у тих місяцях, що минули, як у ті днї, коли Бог ще стеріг мене;
2מי יתנני כירחי קדם כימי אלוה ישמרני׃
3Коли його сьвітло ще блищало в мене над головою, й я при сьвітлї (ласки) його ходив посеред темряви;
3בהלו נרו עלי ראשי לאורו אלך חשך׃
4Як в молодощах моїх ласка Божа витала понад наметом моїм;
4כאשר הייתי בימי חרפי בסוד אלוה עלי אהלי׃
5Коли то Вседержитель був ще зо мною, а дїти мої кругом мене;
5בעוד שדי עמדי סביבותי נערי׃
6Коли то дороги мої залиті були молоком, а скеля точила потоки олїї!
6ברחץ הליכי בחמה וצור יצוק עמדי פלגי שמן׃
7Тодї виходив я, було до воріт міста, й уставляв на майданї сїдалище себі,
7בצאתי שער עלי קרת ברחוב אכין מושבי׃
8Хлопцї загледять мене, й ховаються, старцї встають і стоять;
8ראוני נערים ונחבאו וישישים קמו עמדו׃
9Значні здержуються від бесїди й кладуть палцї на уста свої.
9שרים עצרו במלים וכף ישימו לפיהם׃
10Голос старшин умовкає, а язик прилипає до піднебіння в їх.
10קול נגידים נחבאו ולשונם לחכם דבקה׃
11Ухо, що почує мене, вже й благословляє мене; око, що бачить мене, вже мене й величає;
11כי אזן שמעה ותאשרני ועין ראתה ותעידני׃
12Бо рятував терплячого, що голосив, і сироту безпомочного.
12כי אמלט עני משוע ויתום ולא עזר לו׃
13Хто погибав, того благословеннє приходило на мене, а серцю вдовицї подавав я відраду.
13ברכת אבד עלי תבא ולב אלמנה ארנן׃
14Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
14צדק לבשתי וילבשני כמעיל וצניף משפטי׃
15Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
15עינים הייתי לעור ורגלים לפסח אני׃
16Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
16אב אנכי לאביונים ורב לא ידעתי אחקרהו׃
17Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
17ואשברה מתלעות עול ומשניו אשליך טרף׃
18От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
18ואמר עם קני אגוע וכחול ארבה ימים׃
19Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
19שרשי פתוח אלי מים וטל ילין בקצירי׃
20Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.
20כבודי חדש עמדי וקשתי בידי תחליף׃
21Бувало, слухали мене, й дожидали мовчки поради моєї.
21לי שמעו ויחלו וידמו למו עצתי׃
22Слів моїх уже й не розбірали, слова мої капали дощиком на них.
22אחרי דברי לא ישנו ועלימו תטף מלתי׃
23Дожидали мене, й, як (земля) до опізненого дощу, отвирали роти свої.
23ויחלו כמטר לי ופיהם פערו למלקוש׃
24Бувало, всьміхнусь до них — а вони й не довіряють; веселого лиця мого нїколи не омрячили.
24אשחק אלהם לא יאמינו ואור פני לא יפילון׃
25Я назначав поступки їх, і засїдав на передньому місцї, та жив, нїби царь проміж своїм військом, як утїшитель плачучих.
25אבחר דרכם ואשב ראש ואשכון כמלך בגדוד כאשר אבלים ינחם׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.