Йова 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Modern Hebrew Bible
1І відповів Йов і сказав:
1ויען איוב ויאמר׃
2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
2אמנם ידעתי כי כן ומה יצדק אנוש עם אל׃
3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не зʼумів би одказати.
3אם יחפץ לריב עמו לא יעננו אחת מני אלף׃
4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував зʼупокоєн?
4חכם לבב ואמיץ כח מי הקשה אליו וישלם׃
5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
5המעתיק הרים ולא ידעו אשר הפכם באפו׃
6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
6המרגיז ארץ ממקומה ועמודיה יתפלצון׃
7Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
7האמר לחרס ולא יזרח ובעד כוכבים יחתם׃
8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
8נטה שמים לבדו ודורך על במתי ים׃
9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі скриті на полуднї;
9עשה עש כסיל וכימה וחדרי תמן׃
10Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
10עשה גדלות עד אין חקר ונפלאות עד אין מספר׃
11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
11הן יעבר עלי ולא אראה ויחלף ולא אבין לו׃
12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
12הן יחתף מי ישיבנו מי יאמר אליו מה תעשה׃
13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
13אלוה לא ישיב אפו תחתו שחחו עזרי רהב׃
14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
14אף כי אנכי אעננו אבחרה דברי עמו׃
15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
15אשר אם צדקתי לא אענה למשפטי אתחנן׃
16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
16אם קראתי ויענני לא אאמין כי יאזין קולי׃
17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
17אשר בשערה ישופני והרבה פצעי חנם׃
18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
18לא יתנני השב רוחי כי ישבעני ממררים׃
19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
19אם לכח אמיץ הנה ואם למשפט מי יועידני׃
20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
20אם אצדק פי ירשיעני תם אני ויעקשני׃
21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
21תם אני לא אדע נפשי אמאס חיי׃
22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
22אחת היא על כן אמרתי תם ורשע הוא מכלה׃
23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
23אם שוט ימית פתאם למסת נקים ילעג׃
24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
24ארץ נתנה ביד רשע פני שפטיה יכסה אם לא אפוא מי הוא׃
25Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
25וימי קלו מני רץ ברחו לא ראו טובה׃
26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
26חלפו עם אניות אבה כנשר יטוש עלי אכל׃
27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
27אם אמרי אשכחה שיחי אעזבה פני ואבליגה׃
28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
28יגרתי כל עצבתי ידעתי כי לא תנקני׃
29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
29אנכי ארשע למה זה הבל איגע׃
30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
30אם התרחצתי במו שלג והזכותי בבר כפי׃
31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
31אז בשחת תטבלני ותעבוני שלמותי׃
32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
32כי לא איש כמני אעננו נבוא יחדו במשפט׃
33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
33לא יש בינינו מוכיח ישת ידו על שנינו׃
34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
34יסר מעלי שבטו ואמתו אל תבעתני׃
35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
35אדברה ולא איראנו כי לא כן אנכי עמדי׃
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.