Йова 9
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відповів Йов і сказав:
1Йов а луат кувынтул ши а зис:
2Правда! я знаю, що так; але як оправдаєсь чоловік перед Богом?
2„Штиу бине кэ есте аша. Ши кум ар путя омул сэ-шь скоатэ дрептате ынаинтя луй Думнезеу?
3А хоч би схотїв стати з ним на прю, то з тисячі й на одно не зʼумів би одказати.
3Дакэ ар вои сэ се черте ку Ел, дин о мие де лукрурь н-ар путя сэ рэспундэ ла унул сингур.
4Він серцем премудрий і великий силою; хто проти його вставав та й бував зʼупокоєн?
4Але Луй сунт ынцелепчуня ши атотпутерничия: чине И с-ар путя ымпотриви фэрэ сэ фие педепсит?
5Він переносить гори й не пізнають їх; він перевертає їх в гнїву свойму;
5Ел мутэ деодатэ мунций ши-й рэстоарнэ ын мыния Са.
6Він рушає землю з її місця, і стовпи її колихаються;
6Згудуе пэмынтул дин темелия луй, де и се клатинэ стылпий.
7Скаже сонцеві, — і не зійде, й на звізди печать покладає.
7Порунчеште соарелуй, ши соареле ну май рэсаре; ши цине стелеле суб печетя Луй.
8Він самий напинає небеса й ходить по валах морських.
8Нумай Ел ынтинде черуриле ши умблэ пе ынэлцимиле мэрий.
9Він і Ведмедя саздав, Орийон і Плеяди, й зорі скриті на полуднї;
9Ел а фэкут Урса-Маре, Лучяфэрул де сярэ ши Ралицеле ши стелеле дин цинутуриле де мязэзи.
10Творить великі дива, недовідні, безлїчні.
10Ел фаче лукрурь марь ши непэтрунсе, минунь фэрэ нумэр.
11Ось, він перейде попри мене, й не побачу його; промайне, й не замічу його.
11Ятэ, Ел трече пе лынгэ мине, ши ну-Л вэд, Се дуче, ши ну-Л зэреск.
12Візьме, та хто заборонить йому? Хто скаже йому: що се ти робиш?
12Дакэ апукэ Ел, чине-Л ва опри? Чине-Й ва зиче: ‘Че фачь?’
13Коли Бог не одверне гнїву свого, впадуть перед ним володарі горді;
13Думнезеу ну-Шь ынтоарче мыния; суб Ел се плякэ тоць сприжиниторий мындрией.
14Як же менї відказувати йому та прибірати слова проти його?
14Ши еу кум сэ-Й рэспунд? Че кувинте сэ алег?
15Хоч би я й прав був, озиватись не буду, а вмоляти му суддю мого.
15Кяр дакэ аш авя дрептате, ну Й-аш рэспунде. Ну пот декыт сэ мэ рог жудекэторулуй.
16Як би я покликнув, а він відповів менї, то я не поняв би віри, що мій голос вислухав той,
16Ши кяр дакэ м-ар аскулта кынд Ыл кем, тот н-аш путя креде кэ мь-а аскултат гласул –
17Що в хуртовинї мене поражає, й без вини мої рани намножує,
17Ел, каре мэ избеште ка ынтр-о фуртунэ, каре ымь ынмулцеште фэрэ причинэ рэниле,
18Та не дає менї спокійно й відотхнути, а без міри годує мене горем.
18каре ну мэ ласэ сэ рэсуфлу, мэ сатурэ де амэрэчуне.
19Коли питати про силу, то він один могучий; коли же про суд, та хто зведе мене з ним?
19Сэ алерг ла путере? Ел есте атотпутерник. Ла дрептате? Чине мэ ва апэра?
20Буду я оправдуватись, то самі мої уста обвинуватять мене; як я безвинний, то він вину в менї знайде.
20Орькытэ дрептате аш авя, гура мя мэ ва осынди ши орькыт де невиноват аш фи, Ел мэ ва арэта ка виноват.
21Так! я не винен; байдуже менї жити; нїзащо менї життє.
21Невиноват! Сунт, дар ну цин ла вяцэ, ымь диспрецуеск вяца.
22Все одно; тим то й сказав я, що він (як схоче) губить безвинного й беззаконного.
22Че-мь пасэ ла урма урмей? Кэч ындрэзнеск с-о спун: Ел нимичеште пе чел невиноват ка ши пе чел виноват.
23Як того вбиває одразу бичем, то з муки невинних сміється.
23Ши дакэ бичул ар причинуи мэкар ындатэ моартя…! Дар Ел рыде де ынчеркэриле челуй невиноват.
24Земля оддана в руки безбожникам; він слїпить очі суддям її. А коли не він, то хто ж инший?
24Пэмынтул есте дат пе мыниле челуй нелеӂюит; Ел акоперэ окий жудекэторилор – де ну Ел, апой чине алтул?
25Днї мої хутші од гонця, — мчаться, не бачивши долї;
25Зилеле меле аляргэ май юць декыт ун алергэтор; фуг фэрэ сэ фи вэзут феричиря;
26Мчаться, мов човни легкі, мов орел, що кидаєсь на здобич.
26трек ка ши корэбииле челе юць, ка вултурул каре се репеде асупра прэзий.
27Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
27Дакэ зик: ‘Вряу сэ-мь уйт суферинцеле, сэ-мь лас ынтристаря ши сэ фиу войос’,
28То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
28сунт ынгрозит де тоате дурериле меле. Штиу кэ ну мэ вей скоате невиноват.
29А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
29Ши дакэ вой фи жудекат виноват, пентру че сэ мэ май трудеск деӂяба?
30Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
30Кяр дакэ м-аш спэла ку зэпадэ, кяр дакэ мь-аш курэци мыниле ку лешие,
31То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.
31Ту тот м-ай куфунда ын мочирлэ, де с-ар скырби пынэ ши хайнеле де мине!
32Він бо не людина, як я, щоб я міг одповідати йому й йти вкупі з ним на суд!
32Кэч Ел ну есте ун ом ка мине, ка сэ-Й пот рэспунде ши сэ мерӂем ымпреунэ ла жудекатэ.
33І проміж нас нїякий посередник не стане, щоб положив руку на нас обох.
33Нич ну есте вреун мижлочитор ынтре ной, каре сэ-шь пунэ мына песте ной амындой.
34Нехай же відверне він від мене бича свого, й страх його нехай не лякає мене, —
34Сэ-Шь трагэ ынсэ варга де дясупра мя ши сэ ну мэ май тулбуре спайма Луй.
35А тодї я говорити му й не збоюсь його, бо я сам собою не такий.
35Атунч вой ворби ши ну мэ вой теме де Ел. Алтфел, ну сунт стэпын пе мине.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.