Йова 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
1Билдад дин Шуах а луат кувынтул ши а зис:
2Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
2„Пынэ кынд врей сэ ворбешть астфел ши пынэ кынд вор фи кувинтеле гурий тале ка ун вынт путерник?
3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
3Оаре ва рэстурна Думнезеу дрептул? Сау ва рэстурна Чел Атотпутерник дрептатя?
4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
4Дакэ фиий тэй ау пэкэтуит ымпотрива Луй, й-а дат пе мына пэкатулуй.
5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
5Дар ту, дакэ алерӂь ла Думнезеу, дакэ роӂь пе Чел Атотпутерник,
6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
6дакэ ешть курат ши фэрэ приханэ, атунч, негрешит, Ел ва вегя асупра та ши ва да ынапой феричиря локуинцей тале невиновате.
7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
7Векя та пропэшире ва фи микэ фацэ де чя де май тырзиу.
8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, —
8Ынтрябэ пе чей дин нямуриле трекуте ши я аминте ла пэцания пэринцилор лор.
9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, —
9Кэч ной сунтем де ерь ши ну штим нимик, зилеле ноастре пе пэмынт ну сунт декыт о умбрэ.
10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
10Ей те вор ынвэца, ыць вор ворби ши вор скоате дин инима лор ачесте кувинте:
11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
11‘Креште папура фэрэ балтэ? Креште трестия фэрэ умезялэ?’
12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
12Фиинд ынкэ верде ши фэрэ сэ се тае, еа се усукэ май репеде декыт тоате ербуриле.
13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
13Аша се ынтымплэ тутурор челор че уйтэ пе Думнезеу, ши нэдеждя челуй нелеӂюит ва пери.
14Впованнє його підрізане, а певність його — сїть павукова.
14Ынкредеря луй есте здробитэ, ши сприжинул луй есте о пынзэ де пэянжен.
15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
15Се бизуеште пе каса луй, дар ну есте таре; се принде де еа, дар ну цине.
16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
16Кум дэ соареле, ынверзеште, ышь ынтинде рамуриле песте грэдина са,
17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
17ышь ымплетеште рэдэчиниле принтре петре, пэтрунде пынэ ын зидурь.
18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
18Дар, дакэ-л смулӂь дин локул ын каре стэ, локул ачеста се ляпэдэ де ел ши зиче: ‘Ну штиу сэ те фи куноскут вреодатэ!’
19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
19Ятэ, аша сунт десфэтэриле пе каре и ле адук кэиле веций луй; апой дин ачелашь пэмынт рэсар алций дупэ ел.
20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
20Ну, Думнезеу ну ляпэдэ пе омул фэрэ приханэ ши ну окротеште пе чей рэй.
21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої — радїсним викликом.
21Ба ынкэ, Ел ыць умпле гура ку стригэте де букурие, ши бузеле ку кынтэрь де веселие.
22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
22Врэжмаший тэй вор фи акопериць де рушине, яр кортул челор рэй ва пери.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.