Йова
Chapter 8
Kulish and Puluj Bible (…
vs Hebrew Old Testame…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

Йова 8

Kulish and Puluj Bible (1905)
Hebrew Old Testament (Masoretic Text)
1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
1וַ֭יַּעַן בִּלְדַּ֥ד הַשּׁוּחִ֗י וַיֹאמַֽר׃
2Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
2עַד־אָ֥ן תְּמַלֶּל־אֵ֑לֶּה וְר֥וּחַ כַּ֝בִּיר אִמְרֵי־פִֽיךָ׃
3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
3הַ֭אֵל יְעַוֵּ֣ת מִשְׁפָּ֑ט וְאִם־שַׁ֝דַּ֗י יְעַוֵּֽת־צֶֽדֶק׃
4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
4אִם־בָּנֶ֥יךָ חָֽטְאוּ־לֹ֑ו וַֽ֝יְשַׁלְּחֵ֗ם בְּיַד־פִּשְׁעָֽם׃
5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
5אִם־אַ֭תָּה תְּשַׁחֵ֣ר אֶל־אֵ֑ל וְאֶל־שַׁ֝דַּ֗י תִּתְחַנָּֽן׃
6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
6אִם־זַ֥ךְ וְיָשָׁ֗ר אָ֥תָּה כִּי־עַ֭תָּה יָעִ֣יר עָלֶ֑יךָ וְ֝שִׁלַּ֗ם נְוַ֣ת צִדְקֶֽךָ׃
7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
7וְהָיָ֣ה רֵאשִׁיתְךָ֣ מִצְעָ֑ר וְ֝אַחֲרִיתְךָ֗ יִשְׂגֶּ֥ה מְאֹֽד׃
8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, —
8כִּֽי־שְׁאַל־נָ֭א לְדֹ֣ר רִישֹׁ֑ון וְ֝כֹונֵ֗ן לְחֵ֣קֶר אֲבֹותָֽם׃
9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, —
9כִּֽי־תְמֹ֣ול אֲ֭נַחְנוּ וְלֹ֣א נֵדָ֑ע כִּ֤י צֵ֖ל יָמֵ֣ינוּ עֲלֵי־אָֽרֶץ׃
10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
10הֲלֹא־הֵ֣ם יֹ֭ורוּךָ יֹ֣אמְרוּ לָ֑ךְ וּ֝מִלִּבָּ֗ם יֹוצִ֥אוּ מִלִּֽים׃
11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
11הֲיִֽגְאֶה־גֹּ֭מֶא בְּלֹ֣א בִצָּ֑ה יִשְׂגֶּה־אָ֥חוּ בְלִי־מָֽיִם׃
12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
12עֹדֶ֣נּוּ בְ֭אִבֹּו לֹ֣א יִקָּטֵ֑ף וְלִפְנֵ֖י כָל־חָצִ֣יר יִיבָֽשׁ׃
13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
13כֵּ֗ן אָ֭רְחֹות כָּל־שֹׁ֣כְחֵי אֵ֑ל וְתִקְוַ֖ת חָנֵ֣ף תֹּאבֵֽד׃
14Впованнє його підрізане, а певність його — сїть павукова.
14אֲשֶׁר־יָקֹ֥וט כִּסְלֹ֑ו וּבֵ֥ית עַ֝כָּבִ֗ישׁ מִבְטַחֹֽו׃
15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
15יִשָּׁעֵ֣ן עַל־בֵּ֭יתֹו וְלֹ֣א יַעֲמֹ֑ד יַחֲזִ֥יק בֹּ֝֗ו וְלֹ֣א יָקֽוּם׃
16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
16רָטֹ֣ב ה֖וּא לִפְנֵי־שָׁ֑מֶשׁ וְעַ֥ל גַּ֝נָּתֹ֗ו יֹֽנַקְתֹּ֥ו תֵצֵֽא׃
17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
17עַל־גַּ֭ל שָֽׁרָשָׁ֣יו יְסֻבָּ֑כוּ בֵּ֖ית אֲבָנִ֣ים יֶחֱזֶֽה׃
18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
18אִם־יְבַלְּעֶ֥נּוּ מִמְּקֹומֹ֑ו וְכִ֥חֶשׁ בֹּ֝֗ו לֹ֣א רְאִיתִֽיךָ׃
19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
19הֶן־ה֭וּא מְשֹׂ֣ושׂ דַּרְכֹּ֑ו וּ֝מֵעָפָ֗ר אַחֵ֥ר יִצְמָֽחוּ׃
20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
20הֶן־אֵ֭ל לֹ֣א יִמְאַס־תָּ֑ם וְלֹֽא־יַ֝חֲזִ֗יק בְּיַד־מְרֵעִֽים׃
21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої — радїсним викликом.
21עַד־יְמַלֵּ֣ה שְׂחֹ֣וק פִּ֑יךָ וּשְׂפָתֶ֥יךָ תְרוּעָֽה׃
22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
22שֹׂנְאֶ֥יךָ יִלְבְּשׁוּ־בֹ֑שֶׁת וְאֹ֖הֶל רְשָׁעִ֣ים אֵינֶֽנּוּ׃ פ

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.