Йова 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Septuagint (Greek Old Testament), second edition
1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:
1ΥΠΟΛΑΒΩΝ δὲ Βαλδὰδ ὁ Σαυχίτης λέγει·
2Довго ще ти будеш говорити таке? — слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!
2μέχρι τίνος λαλήσεις ταῦτα, πνεῦμα πολυρρῆμον τοῦ στόματός σου;
3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?
3μὴ ὁ Κύριος ἀδικήσει κρίνων ἢ ὁ τὰ πάντα ποιήσας ταράξει τὸ δίκαιον;
4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.
4εἰ οἱ υἱοί σου ἥμαρτον ἐναντίον αὐτοῦ, ἀπέστειλεν ἐν χειρὶ ἀνομίας αὐτῶν.
5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,
5σὺ δὲ ὄρθριζε πρὸς Κύριον παντοκράτορα δεόμενος.
6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.
6εἰ καθαρὸς εἶ καὶ ἀληθινός, δεήσεως ἐπακούσεταί σου, ἀποκαταστήσει δέ σοι δίαιταν δικαιοσύνης·
7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.
7ἔσται οὖν τὰ μὲν πρῶτά σου ὀλίγα, τὰ δὲ ἔσχατά σου ἀμύθητα.
8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, —
8ἐπερώτησον γὰρ γενεὰν πρώτην, ἐξιχνίασον δὲ κατὰ γένος πατέρων·
9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, —
9χθιζοὶ γάρ ἐσμεν καὶ οὐκ οἴδαμεν, σκιὰ γάρ ἐστιν ἡμῶν ἐπὶ τῆς γῆς ὁ βίος.
10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:
10ἦ οὐχ οὗτοί σε διδάξουσι καὶ ἀναγγελοῦσι καὶ ἐκ καρδίας ἐξάξουσι ρήματα;
11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?
11μὴ θάλλει πάπυρος ἄνευ ὕδατος ἢ ὑψωθήσεται βούτομον ἄνευ πότου;
12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.
12ἔτι ὂν ἐπὶ ρίζης καὶ οὐ μὴ θερισθῇ, πρὸ τοῦ πιεῖν πᾶσα βοτάνη οὐχὶ ξηραίνεται;
13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;
13οὕτως τοίνυν ἔσται τὰ ἔσχατα πάντων τῶν ἐπιλανθανομένων τοῦ Κυρίου· ἐλπὶς γὰρ ἀσεβοῦς ἀπολεῖται.
14Впованнє його підрізане, а певність його — сїть павукова.
14ἀοίκητος γὰρ αὐτοῦ ἔσται ὁ οἶκος, ἀράχνη δὲ αὐτοῦ ἀποβήσεται ἡ σκηνή.
15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
15ἐὰν ὑπερείσῃ τὴν οἰκίαν αὐτοῦ, οὐ μὴ στῇ· ἐπιλαβομένου δὲ αὐτοῦ, οὐ μὴ ὑπομείνῃ·
16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
16ὑγρὸς γάρ ἐστιν ὑπὸ ἡλίου, καὶ ἐκ σαπρίας αὐτοῦ ὁ ράδαμνος αὐτοῦ ἐξελεύσεται.
17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
17ἐπὶ συναγωγὴν λίθων κοιμᾶται, ἐν δὲ μέσῳ χαλίκων ζήσεται.
18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
18ἐὰν καταπίῃ, ὁ τόπος ψεύσεται αὐτόν· οὐχ ἑώρακας τοιαῦτα,
19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
19ὅτι καταστροφὴ ἀσεβοῦς τοιαύτη, ἐκ δὲ γῆς ἄλλον ἀναβλαστήσει.
20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.
20ὁ γὰρ Κύριος οὐ μὴ ἀποποιήσεται τὸν ἄκακον, πᾶν δὲ δῶρον ἀσεβοῦς οὐ δέξεται.
21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої — радїсним викликом.
21ἀληθινῶν δὲ στόμα ἐμπλήσει γέλωτος, τὰ δὲ χείλη αὐτῶν ἐξομολογήσεως·
22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.
22οἱ δὲ ἐχθροὶ αὐτῶν ἐνδύσονται αἰσχύνην, δίαιτα δὲ ἀσεβοῦς οὐκ ἔσται.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.