Йова 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
1М-ам дезгустат де вяцэ! Вой да друм слобод плынӂерий меле, вой ворби ын амэрэчуня суфлетулуй меу.
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
2Еу зик луй Думнезеу: ‘Ну мэ осынди! Аратэ-мь пентру че Те черць ку мине!
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
3Ыць плаче сэ кинуешть, сэ диспрецуешть фэптура мынилор Тале, ын тимп че фачь сэ-Ць стрэлучяскэ бунэвоинца песте сфатул челор рэй?
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
4Оаре ай окь де карне, сау везь кум веде ун ом?
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
5Зилеле Тале сунт ка зилеле омулуй ши аний Тэй ка аний луй,
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
6ка сэ черчетезь фэрэделеӂя мя ши сэ кауць пэкатул меу,
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
7кынд штий бине кэ ну сунт виноват ши кэ нимень ну мэ поате скэпа дин мына Та?
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
8Мыниле Тале м-ау фэкут ши м-ау зидит, еле м-ау ынтокмит ын ынтреӂиме… Ши Ту сэ мэ нимичешть!
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
9Аду-Ць аминте кэ Ту м-ай лукрат ка лутул! Ши врей дин ноу сэ мэ префачь ын цэрынэ?
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
10Ну м-ай мулс ка лаптеле? Ну м-ай ынкегат ка брынза?
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
11М-ай ымбрэкат ку пеле ши карне, м-ай цесут ку оасе ши вине;
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
12мь-ай дат бунэвоинца Та ши вяца, м-ай пэстрат ку суфларя прин ынгрижириле ши паза Та.
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
13Ятэ тотушь че аскундяй ын инима Та, ятэ, штиу акум че авяй де гынд:
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
14ка, дакэ пэкэтуеск, сэ мэ пындешть ши сэ ну-мь ерць фэрэделеӂя.
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
15Дакэ сунт виноват, вай де мине! Дакэ сунт невиноват, ну ындрэзнеск сэ-мь ридик капул, сэтул де рушине ши куфундат ын тикэлошия мя.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
16Ши дакэ ындрэзнеск сэ-л ридик, мэ урмэрешть ка ун леу, мэ ловешть ку лукрурь де мират,
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
17Ымь пуй ынаинте ной марторь ымпотривэ, Ыць креште мыния ымпотрива мя ши мэ нэпэдешть ку о дроае де ненорочирь.
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
18Пентру че м-ай скос дин пынтечеле мамей меле? О, де аш фи мурит, ши окюл сэ ну мэ фи вэзут!
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
19Аш фи ка ши кум н-аш фи фост, ши дин пынтечеле мамей меле аш фи трекут ын мормынт!
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
20Ну сунт зилеле меле дестул де пуцине? Сэ мэ ласе дар, сэ плече де ла мине ши сэ рэсуфлу пуцин
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
21ынаинте де а мэ дуче, ка сэ ну мэ май ынторк,
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
22ын цара ынтунерикулуй ши а умбрей морций, ын цара негурий адынчь, унде домнеск умбра морций ши неорындуяла ши унде лумина есте ка ынтунерикул!’”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.