Йова 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Омерзїло душі моїй життє моє; то ж дам я волю смуткові мойму; говорити му в горю душі моєї.
1[Tædet animam meam vitæ meæ; dimittam adversum me eloquium meum: loquar in amaritudine animæ meæ.
2Я скажу Богу: Не обвинувачуй мене, а обяви менї, за що мене так переслїдуєш?
2Dicam Deo: Noli me condemnare; indica mihi cur me ita judices.
3Чи тобі се добрим видиться, що так пригнїтаєш, що байдуже тобі дїло рук твоїх, а на раду безбожників посилаєш сьвітло?
3Numquid bonum tibi videtur, si calumnieris me, et opprimas me opus manuum tuarum, et consilium impiorum adjuves?
4Чи в тебе очі людські, чи по людськи ти бачиш?
4Numquid oculi carnei tibi sunt? aut sicut videt homo, et tu videbis?
5Чи в тебе днї, як людські, й роки твої, як у людини,
5Numquid sicut dies hominis dies tui, et anni tui sicut humana sunt tempora,
6Що ти аж шукаєш скази в менї й розвідуєшся, чи є гріх у менї,
6ut quæras iniquitatem meam, et peccatum meum scruteris,
7Хоч знаєш, що я не проступник, та нїкому ратувати мене з руки твоєї?
7et scias quia nihil impium fecerim, cum sit nemo qui de manu tua possit eruere?
8Руки твої трудились надо мною, й виробили ввесь мій образ навкруги, — й ти губиш мене?
8Manus tuæ fecerunt me, et plasmaverunt me totum in circuitu: et sic repente præcipitas me?
9Спогадай, що ти наче глину, обробив мене, а тепер у порох обертаєш мене?
9Memento, quæso, quod sicut lutum feceris me, et in pulverem reduces me.
10Чи ж не ти вилив мене молоком і згустив мене сиром.
10Nonne sicut lac mulsisti me, et sicut caseum me coagulasti?
11Скірою й тілом зʼодяг мене, а кістьми й жилами скріпив мене,
11Pelle et carnibus vestisti me; ossibus et nervis compegisti me.
12Життє й милость дарував менї, а опіка твоя хоронила духа мого?
12Vitam et misericordiam tribuisti mihi, et visitatio tua custodivit spiritum meum.
13Але й те скривав ти в серцї свойму, — я знаю, що се й було в тебе (на думцї), —
13Licet hæc celes in corde tuo, tamen scio quia universorum memineris.
14Що, як я провиню, ти взнаєш і не зіставиш гріха мого без кари.
14Si peccavi, et ad horam pepercisti mihi, cur ab iniquitate mea mundum me esse non pateris?
15Горе менї, коли я провинив! а хоч я й без гріха, то не зважуся підвести голови моєї. О, я понижений аж надто; то ж зглянься на біду мою;
15Et si impius fuero, væ mihi est; et si justus, non levabo caput, saturatus afflictione et miseria.
16Вона щораз більша. Ти женеш за мною, мов лев, і знов нападаєш на мене й чудним (силою) показуєш себе в менї.
16Et propter superbiam quasi leænam capies me, reversusque mirabiliter me crucias.
17Виводиш нових твоїх сьвідків проти мене; збільшуєш гнїв твій на мене, і біди, щораз нові, стають боєвою лавою проти мене.
17Instauras testes tuos contra me, et multiplicas iram tuam adversum me, et pœnæ militant in me.
18І про що вивів єси мене з утроби? Лучше б я вмер був, як мене ще не бачило нї-чиє око;
18Quare de vulva eduxisti me? qui utinam consumptus essem, ne oculus me videret.
19Нехай би я, як не бувший на сьвітї, з матірнього живота перенесений був у гріб.
19Fuissem quasi non essem, de utero translatus ad tumulum.
20Чи ж не мало вже днїв моїх? Перестань же, відступи від мене, щоб я хоч трохи очуняв,
20Numquid non paucitas dierum meorum finietur brevi? dimitte ergo me, ut plangam paululum dolorem meum,
21Покіль пійду — й не вернусь — в країну темряви й тїнї смертньої,
21antequam vadam, et non revertar, ad terram tenebrosam, et opertam mortis caligine:
22В країну мрака, яким є пітьма тїнї смертньої, де нема порядку, де темрява, як сама чорна пітьма.
22terram miseriæ et tenebrarum, ubi umbra mortis et nullus ordo, sed sempiternus horror inhabitat.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.