Йова 36
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І провадив Еліуй річ дальше й говорив:
1Addens quoque Eliu, hæc locutus est:
2Зажди ще трохи; я покажу тобі, що маю ще дещо про Бога сказати.
2[Sustine me paululum, et indicabo tibi: adhuc enim habeo quod pro Deo loquar.
3Почну розслїди мої здалека й стану в оборонї справедливостї Творця мого.
3Repetam scientiam meam a principio, et operatorem meum probabo justum.
4Льжи бо певно нема в слові мойму; явлюсь тобі в повнотї знання мого.
4Vere enim absque mendacio sermones mei, et perfecta scientia probabitur tibi.
5Знай, Бог могучий, однакже не гордить сильним, що кріпкий серцем.
5Deus potentes non abjicit, cum et ipse sit potens:
6Але він і не піддержує безбожників і дає придавленим, що їм належить.
6sed non salvat impios, et judicium pauperibus tribuit.
7Не одвертає очей він од людей правих, і на все саджає їх поруч із царями на престолї й приводить до поваги.
7Non auferet a justo oculos suos: et reges in solio collocat in perpetuum, et illi eriguntur.
8Як же инші в кайданах і звязані повороззєм нужди —
8Et si fuerint in catenis, et vinciantur funibus paupertatis,
9Він їх дїла їм покаже й гріхи їх превеликі;
9indicabit eis opera eorum, et scelera eorum, quia violenti fuerunt.
10Та відтулює їм ухо, щоб розуміли, й велить завернутись од їх ледачих учинків.
10Revelabit quoque aurem eorum, ut corripiat: et loquetur, ut revertantur ab iniquitate.
11І, як послухають та стануть йому служити, то й провожати муть днї свої в щастї, і лїта свої в радощах;
11Si audierint et observaverint, complebunt dies suos in bono, et annos suos in gloria:
12Як же не послухають, — згинуть од (Божого) стрілу й визівнуть духа в слїпотї своїй.
12si autem non audierint, transibunt per gladium, et consumentur in stultitia.
13Лукаві же — вони зрушують серцем своїм гнїв (Божий); вони й не кличуть до його, коли закує їх в кайдани;
13Simulatores et callidi provocant iram Dei, neque clamabunt cum vincti fuerint.
14Тим і мруть вони в молодощах, а життє їх із блудниками.
14Morietur in tempestate anima eorum, et vita eorum inter effeminatos.
15Бідного ж він рятує з біди його, і в тїснотї відтулює ухо його.
15Eripiet de angustia sua pauperem, et revelabit in tribulatione aurem ejus.
16Викликав би й тебе він з тїсноти на місце просторе, де нема притиску, й на столї твойму страва повна була б товщі.
16Igitur salvabit te de ore angusto latissime, et non habente fundamentum subter se: requies autem mensæ tuæ erit plena pinguedine.
17Да в тебе повно розсудів безбожних, а суд і присуд — укупі.
17Causa tua quasi impii judicata est: causam judiciumque recipies.
18О, нехай не вдарить тебе гнїв Божий карою! І найбільший викуп не спас би тебе.
18Non te ergo superet ira ut aliquem opprimas: nec multitudo donorum inclinet te.
19Чи ж дасть бо він яку цїну твому багацтву? Нї, — анї золотові, анї нїякому скарбові.
19Depone magnitudinem tuam absque tribulatione, et omnes robustos fortitudine.
20О, не бажай тієї ночі, коли й народи з своїх місць зникають!
20Ne protrahas noctem, ut ascendant populi pro eis.
21Остерегайсь, не нахиляйсь до безбожностї, яку ти волїєш, нїж тихо страдати.
21Cave ne declines ad iniquitatem: hanc enim cœpisti sequi post miseriam.
22Глянь, Бог у силї величен, і де такий, як він, законодавець?
22Ecce Deus excelsus in fortitudine sua, et nullus ei similis in legislatoribus.
23Хто йому вкаже дорогу його; хто скаже: Ти чиниш несправедливість?
23Quis poterit scrutari vias ejus? aut quis potest ei dicere: Operatus es iniquitatem?
24Памятай на те, щоб його дїла хвалити, що їх люде видять.
24Memento quod ignores opus ejus, de quo cecinerunt viri.
25Всї бо люде можуть їх бачити; чоловік може їх і надалеки постерігати.
25Omnes homines vident eum: unusquisque intuetur procul.
26Ось, Бог великий й годї нам його поняти; лїт його нам не злїчити.
26Ecce Deus magnus vincens scientiam nostram: numerus annorum ejus inæstimabilis.
27Краплями збірає він води, а вони силою виливаються дощем;
27Qui aufert stillas pluviæ, et effundit imbres ad instar gurgitum,
28Ринуть вони із хмар, і густо лиються на людей.
28qui de nubibus fluunt quæ prætexunt cuncta desuper.
29А хто може зміркувати, як за далеко облаки сягають, або тріск у шатрі його?
29Si voluerit extendere nubes quasi tentorium suum,
30А ось, він обливає його сьвітлом своїм і покриває дно моря.
30et fulgurare lumine suo desuper, cardines quoque maris operiet.
31Звідси судить він народи, звідси дає багату поживу.
31Per hæc enim judicat populos, et dat escas multis mortalibus.
32В жменях держить блискавицю й приказує їй, кого вдарити.
32In manibus abscondit lucem, et præcepit ei ut rursus adveniat.
33Грім дає знати про неї, та й скот відчуває, що дїєсь.
33Annuntiat de ea amico suo, quod possessio ejus sit, et ad eam possit ascendere.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.