Йова 22
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Respondens autem Eliphaz Themanites, dixit:
2Чи вже ж може людина доставляти Богу користь? Мудрий самому собі добра запобігає.
2[Numquid Deo potest comparari homo, etiam cum perfectæ fuerit scientiæ?
3Що за користь у тому про Вседержителя, як ти живеш без гріха? І буде ж він мати хосен із того, що ти держишся доріг невинностї?
3Quid prodest Deo, si justus fueris? aut quid ei confers, si immaculata fuerit via tua?
4Чи може він, боячись тебе, стане з тобою до розправи, пійде судитись із тобою?
4Numquid timens arguet te, et veniet tecum in judicium,
5Мабуть, неправди твої надто великі, й проступкам твоїм нема й кінця.
5et non propter malitiam tuam plurimam, et infinitas iniquitates tuas?
6Видно, ти брав заклади з браття твого за дрібницю й з пів-нагих здирав послїдущу одежу.
6Abstulisti enim pignus fratrum tuorum sine causa, et nudos spoliasti vestibus.
7Жажденому не давав ти й водицї напитись, а голодущого прогонив без куска хлїба;
7Aquam lasso non dedisti, et esurienti subtraxisti panem.
8Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
8In fortitudine brachii tui possidebas terram, et potentissimus obtinebas eam.
9Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
9Viduas dimisisti vacuas, et lacertos pupillorum comminuisti.
10За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
10Propterea circumdatus es laqueis, et conturbat te formido subita.
11Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
11Et putabas te tenebras non visurum, et impetu aquarum inundantium non oppressum iri?
12Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
12an non cogitas quod Deus excelsior cælo sit, et super stellarum verticem sublimetur?
13Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмарі розсудить?
13Et dicis: Quid enim novit Deus? et quasi per caliginem judicat.
14Хмарі — завіса його; ходить по небу, не бачить.
14Nubes latibulum ejus, nec nostra considerat, et circa cardines cæli perambulat.
15Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
15Numquid semitam sæculorum custodire cupis, quam calcaverunt viri iniqui,
16Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
16qui sublati sunt ante tempus suum, et fluvius subvertit fundamentum eorum?
17Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
17Qui dicebant Deo: Recede a nobis: et quasi nihil posset facere Omnipotens, æstimabant eum,
18Бо він сповняв доми їх добром. — Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! —
18cum ille implesset domos eorum bonis: quorum sententia procul sit a me.
19Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
19Videbunt justi, et lætabuntur, et innocens subsannabit eos:
20Злюки ті — наче б вигублені вже, а нащадки їх — так, як би вже пожер огонь!
20nonne succisa est erectio eorum? et reliquias eorum devoravit ignis?
21Зблизись же до його — мир тобі буде; з того вийде добро тобі.
21Acquiesce igitur ei, et habeto pacem, et per hæc habebis fructus optimos.
22Прийми з уст його закон, і бери слова його до серця собі.
22Suscipe ex ore illius legem, et pone sermones ejus in corde tuo.
23Як вернешся до Вседержителя твого, — станеш, мов відбудований; віддалиш беззаконність від пробутку твого, —
23Si reversus fueris ad Omnipotentem, ædificaberis, et longe facies iniquitatem a tabernaculo tuo.
24Будеш за порох мати блистюче срібло, а проміж каміннєм — золото Офирське.
24Dabit pro terra silicem, et pro silice torrentes aureos.
25І буде тодї Вседержитель твоїм золотом і блистючим сріблом у тебе;
25Eritque Omnipotens contra hostes tuos, et argentum coacervabitur tibi.
26Бо тодї будеш радуватись Вседержителем твоїм, і піднімеш до Бога лице твоє.
26Tunc super Omnipotentem deliciis afflues, et elevabis ad Deum faciem tuam.
27Помолишся до його, а він вислухає тебе, й віддаси подячні обітницї твої.
27Rogabis eum, et exaudiet te, et vota tua reddes.
28Що нї задумаєш, воно станеться тобі, а над дорогами твоїми буде сияти сьвітло.
28Decernes rem, et veniet tibi, et in viis tuis splendebit lumen.
29А коли хто й принижений буде, а ти скажеш: піднесись! то Бог спасе похиленого лицем;
29Qui enim humiliatus fuerit, erit in gloria, et qui inclinaverit oculos, ipse salvabitur.
30Він вибавить і небезвинного, й буде врятований задля чистоти рук твоїх.
30Salvabitur innocens: salvabitur autem in munditia manuum suarum.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.