Йова 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
1[Militia est vita hominis super terram, et sicut dies mercenarii dies ejus.
2Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
2Sicut servus desiderat umbram, et sicut mercenarius præstolatur finem operis sui,
3Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
3sic et ego habui menses vacuos, et noctes laboriosas enumeravi mihi.
4Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
4Si dormiero, dicam: Quando consurgam? et rursum expectabo vesperam, et replebor doloribus usque ad tenebras.
5Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
5Induta est caro mea putredine, et sordibus pulveris cutis mea aruit et contracta est.
6Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
6Dies mei velocius transierunt quam a texente tela succiditur, et consumpti sunt absque ulla spe.
7Згадай (Боже), що життє моє — подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
7Memento quia ventus est vita mea, et non revertetur oculus meus ut videat bona.
8Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, — а мене нема.
8Nec aspiciet me visus hominis; oculi tui in me, et non subsistam.
9Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
9Sicut consumitur nubes, et pertransit, sic qui descenderit ad inferos, non ascendet.
10Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
10Nec revertetur ultra in domum suam, neque cognoscet eum amplius locus ejus.
11Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
11Quapropter et ego non parcam ori meo: loquar in tribulatione spiritus mei; confabulabor cum amaritudine animæ meæ.
12Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
12Numquid mare ego sum, aut cetus, quia circumdedisti me carcere?
13Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
13Si dixero: Consolabitur me lectulus meus, et relevabor loquens mecum in strato meo:
14Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
14terrebis me per somnia, et per visiones horrore concuties.
15Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.
15Quam ob rem elegit suspendium anima mea, et mortem ossa mea.
16Омерзїло менї життє. Чи ж вічно жити менї? Відступи від мене, — та ж днї мої, се марнота!
16Desperavi: nequaquam ultra jam vivam: parce mihi, nihil enim sunt dies mei.
17Що ж бо таке чоловік, що його так цїнуєш, та звертаєш на його ввагу твою,
17Quid est homo, quia magnificas eum? aut quid apponis erga eum cor tuum?
18Та що-ранку звідуєшся до його, й що хвилинки вивідуєш його?
18Visitas eum diluculo, et subito probas illum.
19Докіль же не полишиш, докіль не відойдеш від мене, докіль і слини менї не даси проковтнути (спокійно)?
19Usquequo non parcis mihi, nec dimittis me ut glutiam salivam meam?
20А коли я провинив, то що вчиню тобі, ти наглядниче людей! Чому вчинив єси мене таким мерзенним собі, так що й я самий став тягарем собі?
20Peccavi; quid faciam tibi, o custos hominum? quare posuisti me contrarium tibi, et factus sum mihimetipsi gravis?
21Та й чому ж би не простити гріха менї й не зняти з мене проступку мого? та ж от, я ляжу в землю, а завтра, хоч би ти й шукав мене, мене вже не буде.
21Cur non tollis peccatum meum, et quare non aufers iniquitatem meam? ecce nunc in pulvere dormiam, et si mane me quæsieris, non subsistam.]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.