Йова 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
1[Ab Omnipotente non sunt abscondita tempora: qui autem noverunt eum, ignorant dies illius.
2Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
2Alii terminos transtulerunt; diripuerunt greges, et paverunt eos.
3Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
3Asinum pupillorum abegerunt, et abstulerunt pro pignore bovem viduæ.
4Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
4Subverterunt pauperum viam, et oppresserunt pariter mansuetos terræ.
5Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
5Alii quasi onagri in deserto egrediuntur ad opus suum: vigilantes ad prædam, præparant panem liberis.
6Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
6Agrum non suum demetunt, et vineam ejus, quem vi oppresserint, vindemiant.
7Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
7Nudos dimittunt homines, indumenta tollentes, quibus non est operimentum in frigore:
8Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
8quos imbres montium rigant, et non habentes velamen, amplexantur lapides.
9Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
9Vim fecerunt deprædantes pupillos, et vulgum pauperem spoliaverunt.
10Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
10Nudis et incedentibus absque vestitu, et esurientibus tulerunt spicas.
11Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
11Inter acervos eorum meridiati sunt, qui calcatis torcularibus sitiunt.
12У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
12De civitatibus fecerunt viros gemere, et anima vulneratorum clamavit: et Deus inultum abire non patitur.
13Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
13Ipsi fuerunt rebelles lumini: nescierunt vias ejus, nec reversi sunt per semitas ejus.
14Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
14Mane primo consurgit homicida; interficit egenum et pauperem: per noctem vero erit quasi fur.
15Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
15Oculus adulteri observat caliginem, dicens: Non me videbit oculus: et operiet vultum suum.
16В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
16Perfodit in tenebris domos, sicut in die condixerant sibi, et ignoraverunt lucem.
17Бо густа тьма — се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
17Si subito apparuerit aurora, arbitrantur umbram mortis: et sic in tenebris quasi in luce ambulant.
18Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
18Levis est super faciem aquæ: maledicta sit pars ejus in terra, nec ambulet per viam vinearum.
19Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня — грішників.
19Ad nimium calorem transeat ab aquis nivium, et usque ad inferos peccatum illius.
20Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
20Obliviscatur ejus misericordia; dulcedo illius vermes: non sit in recordatione, sed conteratur quasi lignum infructuosum.
21Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
21Pavit enim sterilem quæ non parit, et viduæ bene non fecit.
22Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
22Detraxit fortes in fortitudine sua, et cum steterit, non credet vitæ suæ.
23А Бог подає йому безпеку, — він же ж на те й вповає — та очі його (Бога) видять таких поступки.
23Dedit ei Deus locum pœnitentiæ, et ille abutitur eo in superbiam: oculi autem ejus sunt in viis illius.
24Піднялись вони високо, — та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
24Elevati sunt ad modicum, et non subsistent: et humiliabuntur sicut omnia, et auferentur, et sicut summitates spicarum conterentur.
25А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?
25Quod si non est ita, quis me potest arguere esse mentitum, et ponere ante Deum verba mea?]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.