Йова 35

Kulish and Puluj Bible (1905)

Clementine Vulgate, 1598

1І вів Еліуй далїй свою річ і говорив:

1Igitur Eliu hæc rursum locutus est:

2Не вже ж видиться тобі се справедливим, що ти сказав: Я праведнїйший, анїж сам Бог?

2[Numquid æqua tibi videtur tua cogitatio, ut diceres: Justior sum Deo?

3Ти бо сказав: що за користь менї, й що прибуло б менї з того навперід, як і послї того, як би я согрішив?

3Dixisti enim: Non tibi placet quod rectum est: vel quid tibi proderit, si ego peccavero?

4Я відкажу й самому тобі й твоїм друзям з тобою:

4Itaque ego respondebo sermonibus tuis, et amicis tuis tecum.

5Глянь лиш на небо й побач; глянь на хмарі, що над тобою.

5Suspice cælum, et intuere: et contemplare æthera quod altior te sit.

6Як ти грішиш, що за шкоду йому причиняєш? і хоч би ти проступки твої незнати як збільшив, то що вдїєш ти йому?

6Si peccaveris, quid ei nocebis? et si multiplicatæ fuerint iniquitates tuæ, quid facies contra eum?

7Коли ти праведен, що ж даєш йому? або що він з руки в тебе візьме?

7Porro si juste egeris, quid donabis ei? aut quid de manu tua accipiet?

8Безбожність твоя причинить шкоди тільки чоловікові, та й праведність твоя буде хосенна синові чоловічому.

8Homini qui similis tui est, nocebit impietas tua: et filium hominis adjuvabit justitia tua.

9Під силою угнїтаючих стогнуть угнетені й нарікають під рокою можних;

9Propter multitudinem calumniatorum clamabunt, et ejulabunt propter vim brachii tyrannorum.

10Та нїхто не говорить: Де Бог, мій сотворитель, що його й в ночі осьпівують?

10Et non dixit: Ubi est Deus qui fecit me, qui dedit carmina in nocte;

11Що більш, як зьвіррє земне, нас навчає, і більш, як птаство піднебесне, врозумляє?

11qui docet nos super jumenta terræ, et super volucres cæli erudit nos?

12Хоч і кричать, не відказує, задля гординї злих людей.

12Ibi clamabunt, et non exaudiet, propter superbiam malorum.

13Але се неправда, будьто Бог не чує й Вседержитель не вглядає в те.

13Non ergo frustra audiet Deus, et Omnipotens causas singulorum intuebitur.

14Хоч ти й сказав, що не бачиш його, та суд уже готовий у його, — жди його.

14Etiam cum dixeris: Non considerat: judicare coram illo, et expecta eum.

15Але тепер, тим що гнїв Божий не навідав його, й він іще не спізнав його по всїй лютостї його,

15Nunc enim non infert furorem suum, nec ulciscitur scelus valde.

16Відчинив Йов легкодушно уста свої й розкидає нерозважно словами.

16Ergo Job frustra aperit os suum, et absque scientia verba multiplicat.]

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.