Йова 38
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Озвався Господь до Йова з бурі й промовив:
1Respondens autem Dominus Job de turbine, dixit:
2Хто сей, що затемнює задуми мої нерозумними словами?
2[Quis est iste involvens sententias sermonibus imperitis?
3Зараз підпережи чересла твої, як мужеві годиться: Я питати буду, ти ж відказуй менї:
3Accinge sicut vir lumbos tuos: interrogabo te, et responde mihi.
4Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш!
4Ubi eras quando ponebam fundamenta terræ? indica mihi, si habes intelligentiam.
5Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй?
5Quis posuit mensuras ejus, si nosti? vel quis tetendit super eam lineam?
6На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її,
6Super quo bases illius solidatæ sunt? aut quis demisit lapidem angularem ejus,
7Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів?
7cum me laudarent simul astra matutina, et jubilarent omnes filii Dei?
8Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
8Quis conclusit ostiis mare, quando erumpebat quasi de vulva procedens;
9Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
9cum ponerem nubem vestimentum ejus, et caligine illud quasi pannis infantiæ obvolverem?
10Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
10Circumdedi illud terminis meis, et posui vectem et ostia,
11І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
11et dixi: Usque huc venies, et non procedes amplius, et hic confringes tumentes fluctus tuos.
12Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
12Numquid post ortum tuum præcepisti diluculo, et ostendisti auroræ locum suum?
13Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
13Et tenuisti concutiens extrema terræ, et excussisti impios ex ea?
14Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,
14Restituetur ut lutum signaculum, et stabit sicut vestimentum:
15А безбожникам щоб одняте було сьвітло, і сьмілива рука їх зломилась.
15auferetur ab impiis lux sua, et brachium excelsum confringetur.
16Чи то ти сходив у глибину морську та провірював безодню?
16Numquid ingressus es profunda maris, et in novissimis abyssi deambulasti?
17Чи ворота смертні тобі відчинялись, чи бачив ти двері темряви страшної?
17Numquid apertæ sunt tibi portæ mortis, et ostia tenebrosa vidisti?
18Чи обняв ти оком сьвіт увесь широкий? Говори, коли все знаєш?
18Numquid considerasti latitudinem terræ? indica mihi, si nosti, omnia:
19Куди дорога до пробутку сьвітла, й де місце темряви?
19in qua via lux habitet, et tenebrarum quis locus sit:
20А вже ж ти доходив до гряниць її й знаєш стежки до дому її.
20ut ducas unumquodque ad terminos suos, et intelligas semitas domus ejus.
21Певно знаєш, бо ти був тодї вже народжений, й днїв життя твого дуже багато!
21Sciebas tunc quod nasciturus esses, et numerum dierum tuorum noveras?
22А може доходив до складів снїгу, й бачив грядові комори,
22Numquid ingressus es thesauros nivis, aut thesauros grandinis aspexisti,
23Що я їх переховую на час смутку, на день побою та війни (проти ледачих)?
23quæ præparavi in tempus hostis, in diem pugnæ et belli?
24Якою дорогою розливаєсь сьвітло й шириться східний вітер по землї?
24Per quam viam spargitur lux, dividitur æstus super terram?
25Хто дощу канали риє, й хто блискавицям путь указує та грому,
25Quis dedit vehementissimo imbri cursum, et viam sonantis tonitrui,
26Щоб ійшов дощ на землю безлюдну, на пустиню, де нема й чоловіка,
26ut plueret super terram absque homine in deserto, ubi nullus mortalium commoratur;
27Щоб насичував пустиню й степ, і розбуджував до росту зароди травні?
27ut impleret inviam et desolatam, et produceret herbas virentes?
28Чи в доща є батько? Хто роджає краплї роси?
28Quis est pluviæ pater? vel quis genuit stillas roris?
29Із чиєго лоня виходить лід і иней в воздусї — хто його родить?
29De cujus utero egressa est glacies? et gelu de cælo quis genuit?
30Води, мов камінь тверднуть, і поверхня безоднї замерзає.
30In similitudinem lapidis aquæ durantur, et superficies abyssi constringitur.
31Чи звязав би ти узол у Плеяди, чи розвязав би Орійона?
31Numquid conjungere valebis micantes stellas Pleiadas, aut gyrum Arcturi poteris dissipare?
32Чи повиводив би ти громаду зірниць у свій час, Ас-зірницю із дїтьми її?
32Numquid producis luciferum in tempore suo, et vesperum super filios terræ consurgere facis?
33Чи небесне знаєш право, чи можеш порядок його завести на землї?
33Numquid nosti ordinem cæli, et pones rationem ejus in terra?
34Чи можеш підняти голос твій до хмар, щоб рясний дощ спустився на тебе?
34Numquid elevabis in nebula vocem tuam, et impetus aquarum operiet te?
35Чи можеш ти розсилати блискавицї, та й чи прийдуть вони ʼд тобі й скажуть: Ось ми!
35Numquid mittes fulgura, et ibunt, et revertentia dicent tibi: Adsumus?
36Хто вложив мудрість у серце, й хто дав мисль розумові?
36Quis posuit in visceribus hominis sapientiam? vel quis dedit gallo intelligentiam?
37Хто може перелїчити хмари своєю мудрістю й здержати сей посуд піднебесний,
37Quis enarrabit cælorum rationem? et concentum cæli quis dormire faciet?
38Коли пил обертаєсь в болото, й в грудки злипаєсь?
38Quando fundebatur pulvis in terra, et glebæ compingebantur?
39Не вже ж то ти ловиш левицї здобич і левчуків годуєш,
39Numquid capies leænæ prædam, et animam catulorum ejus implebis,
40Як вони лежать в берлозї, або тихо в гущавинї засїдаються?
40quando cubant in antris, et in specubus insidiantur?
41А воронові хто готує харч його, коли дїти його пищать до Бога, блукаючи без поживи?
41Quis præparat corvo escam suam, quando pulli ejus clamant ad Deum, vagantes, eo quod non habeant cibos?]
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.