Йова 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
1Why, seeing times are not hidden from the Almighty, do they that know him not see his days?
2Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
2Some remove the landmarks; they violently take away flocks, and feed thereof .
3Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
3They drive away the ass of the fatherless, they take the widow’s ox for a pledge.
4Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
4They turn the needy out of the way: the poor of the earth hide themselves together.
5Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
5Behold, as wild asses in the desert, go they forth to their work; rising betimes for a prey: the wilderness yieldeth food for them and for their children.
6Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
6They reap every one his corn in the field: and they gather the vintage of the wicked.
7Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
7They cause the naked to lodge without clothing, that they have no covering in the cold.
8Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
8They are wet with the showers of the mountains, and embrace the rock for want of a shelter.
9Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
9They pluck the fatherless from the breast, and take a pledge of the poor.
10Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
10They cause him to go naked without clothing, and they take away the sheaf from the hungry;
11Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
11Which make oil within their walls, and tread their winepresses, and suffer thirst.
12У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
12Men groan from out of the city, and the soul of the wounded crieth out: yet God layeth not folly to them .
13Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
13They are of those that rebel against the light; they know not the ways thereof, nor abide in the paths thereof.
14Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
14The murderer rising with the light killeth the poor and needy, and in the night is as a thief.
15Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
15The eye also of the adulterer waiteth for the twilight, saying, No eye shall see me: and disguiseth his face.
16В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
16In the dark they dig through houses, which they had marked for themselves in the daytime: they know not the light.
17Бо густа тьма — се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
17For the morning is to them even as the shadow of death: if one know them, they are in the terrors of the shadow of death.
18Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
18He is swift as the waters; their portion is cursed in the earth: he beholdeth not the way of the vineyards.
19Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня — грішників.
19Drought and heat consume the snow waters: so doth the grave those which have sinned.
20Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
20The womb shall forget him; the worm shall feed sweetly on him; he shall be no more remembered; and wickedness shall be broken as a tree.
21Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
21He evil entreateth the barren that beareth not: and doeth not good to the widow.
22Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
22He draweth also the mighty with his power: he riseth up, and no man is sure of life.
23А Бог подає йому безпеку, — він же ж на те й вповає — та очі його (Бога) видять таких поступки.
23Though it be given him to be in safety, whereon he resteth; yet his eyes are upon their ways.
24Піднялись вони високо, — та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
24They are exalted for a little while, but are gone and brought low; they are taken out of the way as all other , and cut off as the tops of the ears of corn.
25А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?
25And if it be not so now, who will make me a liar, and make my speech nothing worth?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.