Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)

King James Version with Apocrypha

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

1My breath is corrupt, my days are extinct, the graves are ready for me.

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

2Are there not mockers with me? and doth not mine eye continue in their provocation?

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

3Lay down now, put me in a surety with thee; who is he that will strike hands with me?

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

4For thou hast hid their heart from understanding: therefore shalt thou not exalt them .

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

5He that speaketh flattery to his friends, even the eyes of his children shall fail.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

6He hath made me also a byword of the people; and aforetime I was as a tabret.

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

7Mine eye also is dim by reason of sorrow, and all my members are as a shadow.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

8Upright men shall be astonied at this, and the innocent shall stir up himself against the hypocrite.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

9The righteous also shall hold on his way, and he that hath clean hands shall be stronger and stronger.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

10But as for you all, do ye return, and come now: for I cannot find one wise man among you.

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

11My days are past, my purposes are broken off, even the thoughts of my heart.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

12They change the night into day: the light is short because of darkness.

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

13If I wait, the grave is mine house: I have made my bed in the darkness.

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

14I have said to corruption, Thou art my father: to the worm, Thou art my mother, and my sister.

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

15And where is now my hope? as for my hope, who shall see it?

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

16They shall go down to the bars of the pit, when our rest together is in the dust.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.