Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)

Septuagint (Brenton Greek text, with Apocrypha)

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

1Ὀλέκομαι πνεύματι φερόμενος, δέομαι δὲ ταφῆς, καὶ οὐ τυγχάνω.

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

2Λίσσομαι κάμνων, καὶ τί ποιήσας;

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

3ἔκλεψαν δέ μου τὰ ὑπάρχοντα ἀλλότριοι. Τίς ἐστιν οὕτος; τῇ χειρί μου συνδεθήτω.

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

4Ὅτι καρδίαν αὐτῶν ἔκρυψας ἀπὸ φρονήσεως, διὰ τοῦτο οὐ μὴ ὑψώσῃς αὐτούς.

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

5Τῇ μερίδι ἀναγγελεῖ κακίας· ὀφθαλμοὶ δὲ ἐφʼ υἱοῖς ἐτάκησαν.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

6Ἔθου δέ με θρύλλημα ἐν ἔθνεσι, γέλως δὲ αὐτοῖς ἀπέβην.

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

7Πεπώρωνται γὰρ ἀπὸ ὀργῆς οἱ ὀφθαλμοί μου, πεπολιόρκημαι μεγάλως ὑπὸ πάντων.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

8Θαῦμα ἔσχεν ἀληθινοὺς ἐπὶ τούτῳ, δίκαιος δὲ ἐπὶ παρανόμῳ ἐπανασταίη.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

9Σχοίη δὲ πιστὸς τὴν ἑαυτοῦ ὁδὸν, καθαρὸς δὲ χεῖρας ἀναλάβοι θάρσος.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

10Οὐ μὴν δὲ ἀλλὰ πάντες ἐρείδετε καὶ δεῦτε δὴ, οὐ γὰρ εὑρίσκω ἐν ὑμῖν ἀληθές.

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

11Αἱ ἡμέραι μου παρῆλθον ἐν βρόμῳ, ἐῤῥάγη δὲ τὰ ἄρθρα τῆς καρδίας μου.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

12Νύκτα εἰς ἡμέραν ἔθηκα, φῶς ἐγγὺς ἀπὸ προσώπου σκότους.

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

13Ἐὰν γὰρ ὑπομείνω, ᾅδης μου ὁ οἶκος, ἐν δὲ γνοφῳ ἔστρωταί μου ἡ στρωμνή.

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

14Θάνατον ἐπεκαλεσάμην πατέρα μου εἶναι, μητέρα δέ μου καὶ ἀδελφὴν σαπρίαν.

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

15Ποῦ οὖν μου ἔτι ἐστὶν ἡ ἐλπὶς, ἢ τὰ ἀγαθά μου ὄψομαι;

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

16Ἢ μετʼ ἐμοῦ εἰς ᾅδην καταβήσονται; ἢ ὁμοθυμαδὸν ἐπὶ χώματος καταβησόμεθα;

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.