Йова 17
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.
1Дыхание мое ослабело; дни мои угасают; гробы предо мною.
2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.
2Если бы не насмешки их, то и среди споров их око мое пребывало бы спокойно.
3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?
3Заступись, поручись Сам за меня пред Собою! иначе кто поручится за меня?
4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.
4Ибо Ты закрыл сердце их от разумения, и потому не дашь восторжествовать им.
5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.
5Кто обрекает друзей своих в добычу, у детей того глаза истают.
6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.
6Он поставил меня притчею для народа и посмешищем для него.
7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.
7Помутилось от горести око мое, и все члены мои, как тень.
8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.
8Изумятся о сем праведные, и невинный вознегодует на лицемера.
9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.
9Но праведник будет крепко держаться пути своего, и чистый руками будет больше и больше утверждаться.
10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.
10Выступайте, все вы, и подойдите; не найду я мудрого между вами.
11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.
11Дни мои прошли; думы мои - достояние сердца моего - разбиты.
12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
12А они ночь хотят превратить в день, свет приблизить к лицу тьмы.
13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
13Если бы я и ожидать стал, то преисподняя - дом мой; во тьме постелю я постель мою;
14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
14гробу скажу: ты отец мой, червю: ты мать моя и сестра моя.
15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
15Где же после этого надежда моя? и ожидаемое мною кто увидит?
16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.
16В преисподнюю сойдет она и будет покоиться со мною в прахе.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.