Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)

Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

1“Meu espírito está consumido. Meus dias estão extintos e a sepultura está pronta para mim.

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

2Certamente há zombadores comigo. Meus olhos se fixam na provocação deles.

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

3“Agora, dê um penhor. Seja o meu fiador junto a você mesmo. Quem há que apertará as mãos comigo?

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

4Pois você ocultou o coração deles do entendimento, portanto, você não os exaltará.

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

5Quem denuncia seus amigos por despojo, até os olhos de seus filhos desfalecerão.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

6“Mas ele me tornou um provérbio entre o povo. Eles cospem no meu rosto.

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

7Meu olho também escureceu por causa da tristeza. Todos os meus membros são como uma sombra.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

8Os homens retos ficarão espantados com isso. O inocente se levantará contra o ímpio.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

9Contudo, o justo se manterá no seu caminho. Aquele que tem mãos limpas ficará cada vez mais forte.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

10Mas, quanto a todos vocês, voltem. Não encontrarei um homem sábio entre vocês.

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

11Meus dias passaram. Meus planos estão desfeitos, assim como os pensamentos do meu coração.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

12Eles transformam a noite em dia, dizendo: ‘A luz está perto’, na presença das trevas.

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

13Se eu buscar o Seol como minha casa, se eu estendi minha cama nas trevas,

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

14se eu disse à corrupção: ‘Você é meu pai’, e ao verme: ‘Minha mãe’ e ‘Minha irmã’,

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

15onde então está a minha esperança? Quanto à minha esperança, quem a verá?

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

16Descerá ela comigo até as portas do Seol, ou desceremos juntos ao pó?”

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.