Йова 3
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Аж ось отворив Йов уста свої й проклинав день уродин своїх.
1Depois disso, Jó abriu a boca e amaldiçoou o dia do seu nascimento.
2І почав Йов говорити:
2Jó respondeu:
3Нехай би (був) щез день, коли я на сьвіт родився, й ніч, коли проречено: Зачався чоловік!
3“Pereça o dia em que nasci, e a noite que disse: ‘Foi concebido um menino.’
4Нехай би той день був темрявою; і нехай би Бог на висотї не згадав (був) про його, й нехай би ясність не засияла (була) над ним!
4Que aquele dia seja trevas. Que Deus, lá do alto, não o busque, e que a luz não brilhe sobre ele.
5Нехай би затьмила (була) його темрява й густа тїнь смертна; нехай би обняла його густа мрака, нехай би (були) лякались його, неначе палючого жару!
5Que as trevas e a sombra da morte o reivindiquem para si. Que uma nuvem pouse sobre ele. Que tudo o que escurece o dia o aterrorize.
6А ніч тая — нехай би (була) в мороцї потонула, нехай би не лїчилась між днями в року, й не входила в рахубу в місяцях!
6Quanto àquela noite, que densas trevas se apoderem dela. Que ela não se alegre entre os dias do ano. Que não entre no número dos meses.
7О, ніч тая — нехай би була вона безлюдна, й не озивались в нїй веселощі!
7Eis que seja estéril aquela noite. Que nenhuma voz de alegria entre nela.
8Нехай би її (були) прокляли ті, що проклинають день, та готові й дракона розбудити!
8Amaldiçoem-na aqueles que amaldiçoam o dia, que estão prontos para despertar o leviatã.
9Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,
9Que as estrelas do seu crepúsculo se escureçam. Que ela espere pela luz, mas não tenha nenhuma, e não veja as pálpebras da manhã,
10За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!
10porque não fechou as portas do ventre da minha mãe, nem escondeu o sofrimento dos meus olhos.
11Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?
11“Por que não morri desde o ventre? Por que não expirei quando minha mãe me deu à luz?
12Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?
12Por que os joelhos me receberam? Ou por que os seios, para que eu mamasse?
13Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн
13Pois agora eu estaria deitado e quieto. Eu teria dormido, e então estaria em repouso,
14З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,
14com os reis e conselheiros da terra, que construíram para si lugares desolados;
15Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;
15ou com os príncipes que tinham ouro, que encheram suas casas de prata;
16Або як збігленя невидиме, як дїти, що не побачили сьвіта.
16ou, como um aborto oculto, eu não teria existido, como as crianças que nunca viram a luz.
17Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
17Ali os ímpios deixam de perturbar. Ali os cansados estão em repouso.
18Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
18Ali os prisioneiros estão tranquilos juntos. Eles não ouvem a voz do feitor.
19Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
19O pequeno e o grande lá estão. O servo está livre do seu senhor.
20Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,
20“Por que se dá luz ao que está em miséria, e vida aos amargurados de alma,
21Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;
21que anseiam pela morte, mas ela não vem; e cavam por ela mais do que por tesouros escondidos,
22Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.
22que se alegram sobremaneira, e exultam, quando conseguem encontrar o túmulo?
23На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?
23Por que se dá luz ao homem cujo caminho está oculto, a quem Deus cercou?
24Зітхання мої випереджують їжу мою, а стогнання мої ллються, як вода;
24Pois o meu suspiro vem antes de eu comer. Meus gemidos se derramam como água.
25Бо страшне, чого я боявся, те й постигло мене, й перед чим тремтїв я, те склалось надо мною.
25Pois aquilo que eu temo vem sobre mim, e o que me apavora vem a mim.
26Нема менї миру, нема спокою, нема відради: прийшло на мене саме нещастє!
26Não tenho paz, não estou quieto, nem tenho descanso; mas vem a aflição.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.