Йова 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І відказав Йов і рече:
1Então Jó respondeu:
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
2“Até quando vocês me atormentarão, e me esmagarão com palavras?
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
3Vocês me ofenderam dez vezes. Vocês não se envergonham de me atacar.
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
4Se é verdade que eu errei, meu erro permanece comigo mesmo.
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
5Se de fato vocês se engrandecem contra mim, e alegam contra mim a minha vergonha,
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
6saibam agora que Deus me derrubou, e me cercou com a sua rede.
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
7“Eis que clamo contra a injustiça, mas não sou ouvido. Clamo por socorro, mas não há justiça.
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
8Ele bloqueou o meu caminho para que eu não possa passar, e colocou trevas nas minhas veredas.
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
9Ele me despojou da minha glória, e tirou a coroa da minha cabeça.
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
10Ele me destruiu de todos os lados, e eu me vou. Ele arrancou a minha esperança como uma árvore.
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
11Ele também acendeu a sua ira contra mim. Ele me considera entre os seus adversários.
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
12Suas tropas avançam juntas, constroem uma rampa de cerco contra mim, e acampam ao redor da minha tenda.
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
13“Ele afastou de mim os meus irmãos. Meus conhecidos se tornaram verdadeiros estranhos para mim.
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
14Meus parentes se afastaram. Meus amigos íntimos se esqueceram de mim.
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
15Os que moram na minha casa e as minhas servas me consideram um estranho. Sou um estrangeiro aos olhos deles.
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
16Chamo o meu servo, e ele não me responde. Eu lhe imploro com a minha própria boca.
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
17Meu hálito é repulsivo para a minha esposa. Sou repugnante para os filhos da minha própria mãe.
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
18Até as crianças pequenas me desprezam. Se eu me levanto, elas falam contra mim.
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
19Todos os meus amigos íntimos me abominam. Aqueles a quem eu amava se voltaram contra mim.
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
20Meus ossos se apegam à minha pele e à minha carne. Eu escapei só com a pele dos meus dentes.
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
21“Tenham piedade de mim. Tenham piedade de mim, vocês, meus amigos, pois a mão de Deus me tocou.
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
22Por que vocês me perseguem como Deus, e não se fartam da minha carne?
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
23“Quem dera as minhas palavras fossem agora escritas! Quem dera fossem registradas em um livro!
24Про вічні часи на каменї видовбати!
24Que com uma pena de ferro e chumbo fossem gravadas na rocha para sempre!
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
25Mas quanto a mim, eu sei que o meu Redentor vive. E no fim, ele se levantará sobre a terra.
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
26Depois que a minha pele for destruída, então verei a Deus em minha carne,
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
27a quem eu, eu mesmo, verei do meu lado. Meus olhos o verão, e não como um estranho. “Meu coração se consome dentro de mim.
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
28Se vocês dizem: 'Como o perseguiremos!' porque a raiz do problema se encontra em mim,
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
29tenham medo da espada, pois a ira traz as punições da espada, para que saibam que há um juízo.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.