Йова 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І відказав Йов і рече:
1Then Job answered and said,
2Докіль мучити мете душу мою й торгати мене словами?
2How long will ye vex my soul, and break me in pieces with words?
3Вже ж ви й так десять раз соромили мене; чи ж вам не стидно, так тїснити мене?
3These ten times have ye reproached me: ye are not ashamed that ye make yourselves strange to me.
4Коли я й справдї провинився, то провина моя на менї зостанесь.
4And be it indeed that I have erred, mine error remaineth with myself.
5А коли вам так любо, величатись надо мною й докоряти менї осоромленнєм моїм,
5If indeed ye will magnify yourselves against me, and plead against me my reproach:
6То знайте, що се Бог поверг мене ʼд землї й обвів кругом мене сїть свою.
6Know now that God hath overthrown me, and hath compassed me with his net.
7Ось, я кричу: кривда! й нїхто не чує; я голошу, а нема суду (справедливого).
7Behold, I cry out of wrong, but I am not heard: I cry aloud, but there is no judgment.
8Він перегородив менї путь, і я не маю переходу, й розпростер темноту на стежки мої.
8He hath fenced up my way that I cannot pass, and he hath set darkness in my paths.
9Зволїк із мене славу мою й зняв вінець із голови моєї.
9He hath stripped me of my glory, and taken the crown from my head.
10Навкруги опустошив мене, й я відходжу; й, неначе деревину, вирвав надїю мою.
10He hath destroyed me on every side, and I am gone: and mine hope hath he removed like a tree.
11Він запалав проти мене гнївом своїм, і в одно повернув мене з ворогами своїми.
11He hath also kindled his wrath against me, and he counteth me unto him as one of his enemies.
12Полки його притягли купою й справили дорогу собі на мене, та обсїли кругом намет мій.
12His troops come together, and raise up their way against me, and encamp round about my tabernacle.
13Браттє моє оддалив від мене, а знакомі мої цураються мене.
13He hath put my brethren far from me, and mine acquaintance are verily estranged from me.
14Рід мій покинув мене, й знакомі мої забули про мене.
14My kinsfolk have failed, and my familiar friends have forgotten me.
15Домівники мої й служебки мої вважають усї за чужого мене; приходнем став я в очах їх.
15They that dwell in mine house, and my maids, count me for a stranger: I am an alien in their sight.
16Кличу раба мого, — він не озивається; мушу моїми його благати устами.
16I called my servant, and he gave me no answer; I intreated him with my mouth.
17Жінка гидує диханнєм моїм, і менї треба вмоляти її згадкою на дїти від тїла мого.
17My breath is strange to my wife, though I intreated for the children’s sake of mine own body.
18Ба й малі дїти мене за покидьку вважають: я підведусь, а вони збиткуються надо мною.
18Yea, young children despised me; I arose, and they spake against me.
19Всї, що до грудї моєї тулились, гордують мною, а ті, кого я любив, проти мене встали.
19All my inward friends abhorred me: and they whom I loved are turned against me.
20Поприсихали кістки до кожі й до тїла мого, зосталась тільки кожа около зубів моїх:
20My bone cleaveth to my skin and to my flesh, and I am escaped with the skin of my teeth.
21О, змилосердьтесь, помилуйте мене хоч ви, мої друзї, бо рука Божа побила мене!
21Have pity upon me, have pity upon me, O ye my friends; for the hand of God hath touched me.
22За що й ви ще мене женете, так як Бог, наче б не могли насититись тїлом моїм?
22Why do ye persecute me as God, and are not satisfied with my flesh?
23О, коли б то слова мої написано! в книзї коли б можна їх начертати рильцем залїзним на олові, —
23Oh that my words were now written! oh that they were printed in a book!
24Про вічні часи на каменї видовбати!
24That they were graven with an iron pen and lead in the rock for ever!
25Я знаю — Відкупитель мій живе, й він у послїдний день підійме з пороху отсю розпадаючуся кожу мою,
25For I know that my redeemer liveth, and that he shall stand at the latter day upon the earth:
26І я в тїлї мойму побачу Бога.
26And though after my skin worms destroy this body , yet in my flesh shall I see God:
27Я самий вбачу його; мої очі, не очі когось другого, побачать його. Аж ниє серце в грудї моїй!
27Whom I shall see for myself, and mine eyes shall behold, and not another; though my reins be consumed within me.
28Вам про мене сказати б: За що нам гнати його? Як коли б корінь злого знайдено в менї!
28But ye should say, Why persecute we him, seeing the root of the matter is found in me?
29О, бійтесь меча (Божого), бо меч той мстить неправду, й знайте, що є суд Божий!
29Be ye afraid of the sword: for wrath bringeth the punishments of the sword, that ye may know there is a judgment.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.