Йова 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1І відказав Йов і промовив:
1But Job answered and said,
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
2Oh that my grief were throughly weighed, and my calamity laid in the balances together!
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
3For now it would be heavier than the sand of the sea: therefore my words are swallowed up.
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
4For the arrows of the Almighty are within me, the poison whereof drinketh up my spirit: the terrors of God do set themselves in array against me.
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
5Doth the wild ass bray when he hath grass? or loweth the ox over his fodder?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
6Can that which is unsavoury be eaten without salt? or is there any taste in the white of an egg?
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
7The things that my soul refused to touch are as my sorrowful meat.
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
8Oh that I might have my request; and that God would grant me the thing that I long for!
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
9Even that it would please God to destroy me; that he would let loose his hand, and cut me off!
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
10Then should I yet have comfort; yea, I would harden myself in sorrow: let him not spare; for I have not concealed the words of the Holy One.
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
11What is my strength, that I should hope? and what is mine end, that I should prolong my life?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
12Is my strength the strength of stones? or is my flesh of brass?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
13Is not my help in me? and is wisdom driven quite from me?
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
14To him that is afflicted pity should be shewed from his friend; but he forsaketh the fear of the Almighty.
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
15My brethren have dealt deceitfully as a brook, and as the stream of brooks they pass away;
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
16Which are blackish by reason of the ice, and wherein the snow is hid:
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
17What time they wax warm, they vanish: when it is hot, they are consumed out of their place.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
18The paths of their way are turned aside; they go to nothing, and perish.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
19The troops of Tema looked, the companies of Sheba waited for them.
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
20They were confounded because they had hoped; they came thither, and were ashamed.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
21For now ye are nothing; ye see my casting down, and are afraid.
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
22Did I say, Bring unto me? or, Give a reward for me of your substance?
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
23Or, Deliver me from the enemy’s hand? or, Redeem me from the hand of the mighty?
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
24Teach me, and I will hold my tongue: and cause me to understand wherein I have erred.
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
25How forcible are right words! but what doth your arguing reprove?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
26Do ye imagine to reprove words, and the speeches of one that is desperate, which are as wind?
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
27Yea, ye overwhelm the fatherless, and ye dig a pit for your friend.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
28Now therefore be content, look upon me; for it is evident unto you if I lie.
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
29Return, I pray you, let it not be iniquity; yea, return again, my righteousness is in it.
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
30Is there iniquity in my tongue? cannot my taste discern perverse things?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.