Йова 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1І відказав Йов і промовив:
1Job prit la parole et dit:
2О, коли б то зважено по правдї нарікання мої, а разом із ними положено на вагу терпіння мої!
2Oh! S’il était possible de peser ma douleur, Et si toutes mes calamités étaient sur la balance,
3Вони певно переважили б пісок у морях! Тим то й слова мої такі гіркі.
3Elles seraient plus pesantes que le sable de la mer; Voilà pourquoi mes paroles vont jusqu’à la folie!
4Бо стріли вседержителеві (встромлені) в менї; їх отруту ссе дух мій; страхи Господнї встали на мене.
4Car les flèches du Tout-Puissant m’ont percé, Et mon âme en suce le venin; Les terreurs de Dieu se rangent en bataille contre moi.
5Чи ж реве дикий осел у траві? чи ж риче віл при повних яслах?
5L’âne sauvage crie-t-il auprès de l’herbe tendre? Le bœuf mugit-il auprès de son fourrage?
6Чи ж їдять несмачне без соли, й чи є смак у яйчній білковинї?
6Peut-on manger ce qui est fade et sans sel? Y a-t-il de la saveur dans le blanc d’un œuf?
7(тим часом) До чого не хотїла й доторкнутись душа моя, те становить гидку їжу мою.
7Ce que je voudrais ne pas toucher, C’est là ma nourriture, si dégoûtante soit-elle!
8О, коби то сталось, чого я бажаю, та сповнив Бог те, чого дожидаю!
8Puisse mon vœu s’accomplir, Et Dieu veuille réaliser mon espérance!
9О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
9Qu’il plaise à Dieu de m’écraser, Qu’il étende sa main et qu’il m’achève!
10Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
10Il me restera du moins une consolation, Une joie dans les maux dont il m’accable: Jamais je n’ai transgressé les ordres du Saint.
11Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
11Pourquoi espérer quand je n’ai plus de force? Pourquoi attendre quand ma fin est certaine?
12Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
12Ma force est-elle une force de pierre? Mon corps est-il d’airain?
13Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
13Ne suis-je pas sans ressource, Et le salut n’est-il pas loin de moi?
14До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
14Celui qui souffre a droit à la compassion de son ami, Même quand il abandonnerait la crainte du Tout-Puissant.
15Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,
15Mes frères sont perfides comme un torrent, Comme le lit des torrents qui disparaissent.
16Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
16Les glaçons en troublent le cours, La neige s’y précipite;
17Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
17Viennent les chaleurs, et ils tarissent, Les feux du soleil, et leur lit demeure à sec.
18Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
18Les caravanes se détournent de leur chemin, S’enfoncent dans le désert, et périssent.
19Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
19Les caravanes de Théma fixent le regard, Les voyageurs de Séba sont pleins d’espoir;
20Та стають заведені в надїї своїй: приходять туди, та румянїють від стиду.
20Ils sont honteux d’avoir eu confiance, Ils restent confondus quand ils arrivent.
21Так і ви тепер — нїчо: побачили страшне та й полякались.
21Ainsi, vous êtes comme si vous n’existiez pas; Vous voyez mon angoisse, et vous en avez horreur!
22Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;
22Vous ai-je dit: Donnez-moi quelque chose, Faites en ma faveur des présents avec vos biens,
23І вирятуйте мене з руки ворожої, і з рук мучителїв викупіть мене?
23Délivrez-moi de la main de l’ennemi, Rachetez-moi de la main des méchants?
24Навчіте мене, а я замовкну, укажіть, у чому я провинен.
24Instruisez-moi, et je me tairai; Faites-moi comprendre en quoi j’ai péché.
25Яка то сила в словах правди! Але що ж доказують докори ваші?
25Que les paroles vraies sont persuasives! Mais que prouvent vos remontrances?
26Ви видумуєте речи, щоб докоряти? На вітер пускаєте ви слова ваші!
26Voulez-vous donc blâmer ce que j’ai dit, Et ne voir que du vent dans les discours d’un désespéré?
27Ви корите сироту, й копаєте яму другові вашому!
27Vous accablez un orphelin, Vous persécutez votre ami.
28Але я прошу вас: спогляньте на мене; чи буду я говорити неправду перед лицем вашим?
28Regardez-moi, je vous prie! Vous mentirais-je en face?
29Розберіть, чи є тут неправда? пошукайте, — правда у мене!
29Revenez, ne soyez pas injustes; Revenez, et reconnaissez mon innocence.
30Чи є на язицї в мене неправда? Чи вже ж піднебіннє моє не може досмакуватись гіркого?
30Y a-t-il de l’iniquité sur ma langue, Et ma bouche ne discerne-t-elle pas le mal?
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.