Йова 15
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1І відказав Елифаз із Теману й промовив:
1Éliphaz de Théman prit la parole et dit:
2Хиба ж стане мудрий відповідати своїм пустим знаннєм і сповняти нутро своє вітром палючим,
2Le sage répond-il par un vain savoir? Se gonfle-t-il la poitrine du vent d’orient?
3Виправдувати себе словами марними й бесїдою, що не має нїякої сили?
3Est-ce par d’inutiles propos qu’il se défend? Est-ce par des discours qui ne servent à rien?
4Ти ж і ввесь страх відкинув і за малу маєш собі річ, говорити до Бога!
4Toi, tu détruis même la crainte de Dieu, Tu anéantis tout mouvement de piété devant Dieu.
5Се ж безбожність твоя настроїла так уста твої й ти вибрав язик лукавих!
5Ton iniquité dirige ta bouche, Et tu prends le langage des hommes rusés.
6Тебе усуджують власні уста твої, а не я, і твій язик говорить проти тебе.
6Ce n’est pas moi, c’est ta bouche qui te condamne. Ce sont tes lèvres qui déposent contre toi.
7Хиба ти первим родивсь чоловіком і перше, нїж гори, сотворений?
7Es-tu né le premier des hommes? As-tu été enfanté avant les collines?
8Хиба в Бога ти в радї бував і (його) премудрість собі присвоїв?
8As-tu reçu les confidences de Dieu? As-tu dérobé la sagesse à ton profit?
9Що знаєш ти, чого б і ми не знали? Що розумієш ти, чого б і ми не розуміли?
9Que sais-tu que nous ne sachions pas? Quelle connaissance as-tu que nous n’ayons pas?
10Е й проміж нами сїдоголові й старцї, що перейшли віком і батька твого.
10Il y a parmi nous des cheveux blancs, des vieillards, Plus riches de jours que ton père.
11Хиба ж се мала річ, щоб Бог тебе потїшив? чи й сього ти не знаєш?
11Tiens-tu pour peu de chose les consolations de Dieu, Et les paroles qui doucement se font entendre à toi?…
12Куди пориває тебе серце твоє, й куди так гордо спозираєш?
12Où ton cœur t’entraîne-t-il, Et que signifie ce roulement de tes yeux?
13Чому ти справив проти Бога дух твій і устами твоїми такі слова верзеш?
13Quoi! C’est contre Dieu que tu tournes ta colère Et que ta bouche exhale de pareils discours!
14Що таке чоловік, щоб йому бути чистим, і хиба праведен той, хто вродився від жінки?
14Qu’est-ce que l’homme, pour qu’il soit pur? Celui qui est né de la femme peut-il être juste?
15Глянь, він і сьвятим своїм не доймає віри, й самі небеса перед ним ще нечисті:
15Si Dieu n’a pas confiance en ses saints, Si les cieux ne sont pas purs devant lui,
16Тимпаче ж нечиста й гидка людина, що, наче воду, пє беззаконність.
16Combien moins l’être abominable et pervers, L’homme qui boit l’iniquité comme l’eau!
17Я буду говорити тобі, тільки слухай мене; я роскажу тобі те, що видав,
17Je vais te parler, écoute-moi! Je raconterai ce que j’ai vu,
18Що чували мудрі й не затаїли чуваного від батьків своїх;
18Ce que les sages ont fait connaître, Ce qu’ils ont révélé, l’ayant appris de leurs pères.
19В їх одних у руках була ще вся земля, і нї один чужинець ще не вештавсь між ними:
19A eux seuls appartenait le pays, Et parmi eux nul étranger n’était encore venu.
20Поки ледачий живе, поти він і мучить себе, та й число лїт (його муки) закрите перед гнобительом;
20Le méchant passe dans l’angoisse tous les jours de sa vie, Toutes les années qui sont le partage de l’impie.
21Шум страху в його в ушах, і під час спокою йде на його вбийник.
21La voix de la terreur retentit à ses oreilles; Au sein de la paix, le dévastateur va fondre sur lui;
22Не сподївається він із темряви спастися, а всюди меч перед собою бачить.
22Il n’espère pas échapper aux ténèbres, Il voit l’épée qui le menace;
23Блукаєсь усюди за куском хлїба; знає, що вже йому наготовлений, вже й під рукою в його день чорний.
23Il court çà et là pour chercher du pain, Il sait que le jour des ténèbres l’attend.
24Страшить його нужда, й тїснота подолїває його, наче царя перед боєм, —
24La détresse et l’angoisse l’épouvantent, Elles l’assaillent comme un roi prêt à combattre;
25За те, що простягав проти Бога він руку, й що вставав навпроти Вседержителя,
25Car il a levé la main contre Dieu, Il a bravé le Tout-Puissant,
26Виступав проти його з гордою шиєю, поза грубими щитами своїми;
26Il a eu l’audace de courir à lui Sous le dos épais de ses boucliers.
27За те, що вкрив лице собі салом своїм, а боки свої обложив жиром.
27Il avait le visage couvert de graisse, Les flancs chargés d’embonpoint;
28І оселиться він у містах розвалених, в господах, де вже нїхто не живе, що призначені на розвалини.
28Et il habite des villes détruites, Des maisons abandonnées, Sur le point de tomber en ruines.
29Не забагатїє він, і не вцїлїє майно його, й не розшириться по землї добуток його.
29Il ne s’enrichira plus, sa fortune ne se relèvera pas, Sa prospérité ne s’étendra plus sur la terre.
30Мороку він не втече; галуззє його полумє спалить, а його самого подихом уст своїх захопить.
30Il ne pourra se dérober aux ténèbres, La flamme consumera ses rejetons, Et Dieu le fera périr par le souffle de sa bouche.
31Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
31S’il a confiance dans le mal, il se trompe, Car le mal sera sa récompense.
32Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
32Elle arrivera avant le terme de ses jours, Et son rameau ne verdira plus.
33Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
33Il sera comme une vigne dépouillée de ses fruits encore verts, Comme un olivier dont on a fait tomber les fleurs.
34Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
34La maison de l’impie deviendra stérile, Et le feu dévorera la tente de l’homme corrompu.
35(в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.
35Il conçoit le mal et il enfante le mal, Il mûrit dans son sein des fruits qui le trompent.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.