Йова 28
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Louis Segond 1910
1Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
1Il y a pour l’argent une mine d’où on le fait sortir, Et pour l’or un lieu d’où on l’extrait pour l’affiner;
2Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
2Le fer se tire de la poussière, Et la pierre se fond pour produire l’airain.
3(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
3L’homme fait cesser les ténèbres; Il explore, jusque dans les endroits les plus profonds, Les pierres cachées dans l’obscurité et dans l’ombre de la mort.
4Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
4Il creuse un puits loin des lieux habités; Ses pieds ne lui sont plus en aide, Et il est suspendu, balancé, loin des humains.
5Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
5La terre, d’où sort le pain, Est bouleversée dans ses entrailles comme par le feu.
6Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
6Ses pierres contiennent du saphir, Et l’on y trouve de la poudre d’or.
7Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
7L’oiseau de proie n’en connaît pas le sentier, L’œil du vautour ne l’a point aperçu;
8Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
8Les plus fiers animaux ne l’ont point foulé, Le lion n’y a jamais passé.
9На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
9L’homme porte sa main sur le roc, Il renverse les montagnes depuis la racine;
10В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
10Il ouvre des tranchées dans les rochers, Et son œil contemple tout ce qu’il y a de précieux;
11Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
11Il arrête l’écoulement des eaux, Et il produit à la lumière ce qui est caché.
12А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
12Mais la sagesse, où se trouve-t-elle? Où est la demeure de l’intelligence?
13Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
13L’homme n’en connaît point le prix; Elle ne se trouve pas dans la terre des vivants.
14Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
14L’abîme dit: Elle n’est point en moi; Et la mer dit: Elle n’est point avec moi.
15Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
15Elle ne se donne pas contre de l’or pur, Elle ne s’achète pas au poids de l’argent;
16Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
16Elle ne se pèse pas contre l’or d’Ophir, Ni contre le précieux onyx, ni contre le saphir;
17Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
17Elle ne peut se comparer à l’or ni au verre, Elle ne peut s’échanger pour un vase d’or fin.
18А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
18Le corail et le cristal ne sont rien auprès d’elle: La sagesse vaut plus que les perles.
19Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
19La topaze d’Éthiopie n’est point son égale, Et l’or pur n’entre pas en balance avec elle.
20Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
20D’où vient donc la sagesse? Où est la demeure de l’intelligence?
21Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
21Elle est cachée aux yeux de tout vivant, Elle est cachée aux oiseaux du ciel.
22Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
22Le gouffre et la mort disent: Nous en avons entendu parler.
23Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
23C’est Dieu qui en sait le chemin, C’est lui qui en connaît la demeure;
24Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
24Car il voit jusqu’aux extrémités de la terre, Il aperçoit tout sous les cieux.
25Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
25Quand il régla le poids du vent, Et qu’il fixa la mesure des eaux,
26Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
26Quand il donna des lois à la pluie, Et qu’il traça la route de l’éclair et du tonnerre,
27Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
27Alors il vit la sagesse et la manifesta, Il en posa les fondements et la mit à l’épreuve.
28І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.
28Puis il dit à l’homme: Voici, la crainte du Seigneur, c’est la sagesse; S’éloigner du mal, c’est l’intelligence.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.