Йова 28
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Septuagint (Brenton Greek text, with Apocrypha)
1Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
1Ἐστι γὰρ ἀργυρίῳ τόπος ὅθεν γίνεται, τόπος δὲ χρυσίου ὅθεν διηθεῖται.
2Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
2Σίδηρος μὲν γὰρ ἐκ γῆς γίνεται, χαλκὸς δὲ ἶσα λίθῳ λατομεῖται.
3(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
3Τάξιν ἔθετο σκότει, καὶ πᾶν πέρας αὐτὸς ἐξακριβάζεται, λίθος σκοτία, καὶ σκιὰ θανάτου.
4Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
4Διακοπὴ χειμάῤῥου ἀπὸ κονίας, οἱ δὲ ἐπιλανθανόμενοι ὁδὸν δικαίαν ἠσθένησαν, ἐκ βροτῶν ἐσαλεύθησαν.
5Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
5Γῆ, ἐξ αὐτῆς ἐξελεύσεται ἄρτος, ὑποκάτω αὐτῆς ἐστράφη ὡσεὶ πῦρ.
6Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
6Τόπος σαπφείρου οἱ λίθοι αὐτῆς, καὶ χῶμα χρυσίον αὐτῷ.
7Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
7Τρίβος, οὐκ ἔγνω αὐτὴν πετεινὸν, καὶ οὐ παρέβλεψεν αὐτὴν ὀφθαλμὸς γυπός·
8Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
8Καὶ οὐκ ἐπάτησαν αὐτὸν υἱοὶ ἀλαζόνων, οὐ παρῆλθεν ἐπʼ αὐτῆς λέων.
9На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
9Ἐν ἀκροτόμῳ ἐξέτεινε χεῖρα αὐτοῦ, κατέστρεψε δὲ ἐκ ῥιζῶν ὄρη.
10В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
10Δίνας δὲ ποταμῶν διέῤῥηξε, πᾶν δὲ ἔντιμον εἴδέ μου ὁ ὀφθαλμός.
11Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
11Βάθη δὲ ποταμῶν ἀνεκάλυψεν, ἔδειξε δὲ αὐτοῦ δύναμιν εἰς φῶς.
12А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
12Ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς ἐπιστήμης;
13Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
13Οὐκ οἶδε βροτὸς ὁδὸν αὐτῆς, οὐδὲ μὴν εὑρέθη ἐν ἀνθρώποις.
14Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
14Ἄβυσσος εἶπεν, οὐκ ἔνεστιν ἐν ἐμοί· καὶ ἡ θάλασσα εἶπεν, οὐκ ἔνεστι μετʼ ἐμοῦ.
15Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
15Οὐ δώσει συνκλεισμὸν ἀντʼ αὐτῆς, καὶ οὐ σταθήσεται ἀργύριον ἀντάλλαγμα αὐτῆς.
16Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
16Καὶ οὐ συνβασταχθήσεται χρυσίῳ Σωφεὶρ, ἐν ὄνυχι τιμίῳ καὶ σαπφείρῳ.
17Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
17Οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ χρυσίον καὶ ὕαλος, καὶ τὸ ἄλλαγμα αὐτῆς σκεύη χρυσᾶ.
18А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
18Μετέωρα καὶ γαβὶς οὐ μνησθήσεται, καὶ ἕλκυσον σοφίαν ὑπὲρ τὰ ἐσώτατα.
19Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
19Οὐκ ἰσωθήσεται αὐτῇ τοπάζιον Αἰθιοπίας, χρυσίῳ καθαρῷ οὐ συμβασταχθήσεται.
20Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
20Ἡ δὲ σοφία πόθεν εὑρέθη; ποῖος δὲ τόπος ἐστὶ τῆς συνέσεως;
21Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
21Λέληθε πάντα ἄνθρωπον, καὶ ἀπὸ πετεινῶν τοῦ οὐρανοῦ ἐκρύβη.
22Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
22Ἡ ἀπώλεια καὶ ὁ θάνατος εἶπαν, ἀκηκόαμεν δὲ αὐτῆς τὸ κλέος.
23Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
23Ὁ Θεὸς εὖ συνέστησεν αὐτῆς τὴν ὁδὸν, αὐτὸς δὲ οἶδε τὸν τόπον αὐτῆς.
24Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
24Αὐτὸς γὰρ τὴν ὑπʼ οὐρανὸν πᾶσαν ἐφορᾷ· εἰδὼς τὰ ἐν τῇ γῇ, πάντα
25Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
25ἃ ἐποίησεν, ἀνέμων σταθμὸν, ὕδατος μέτρα ὅτε ἐποίησεν·
26Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
26οὕτως ἰδὼν ἠρίθμησε, καὶ ὁδὸν ἐν τινάγματι φωνάς.
27Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
27Τότε εἶδεν αὐτὴν, καὶ ἐξηγήσατο αὐτὴν, ἑτοιμάσας ἐξιχνίασεν.
28І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.
28Εἶπε δὲ ἀνθρώπῳ, Ἰδοὺ ἡ θεοσέβειά ἐστι σοφία, τὸ δὲ ἀπέχεσθαι ἀπὸ κακῶν ἐστὶν ἐπιστήμη.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.