Йова 28
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1Так! срібло має початкову жилу, й золото своє місце, де його плавлють.
1Так! у серебра есть источная жила, и у золота место, где его плавят.
2Залїзо добувають із землї, а мідь витоплюють із каміння.
2Железо получается из земли; из камня выплавляется медь.
3(Чоловік) робить кінець тьмі й пильно шукає за (таким) каменем у мороцї й найглухійшій темнотї.
3Человек полагает предел тьме и тщательно разыскивает камень во мраке и тени смертной.
4Пробивають закоп у місцях, де не постала нога; спускаючись, висять і сумують далеко від людей.
4Вырывают рудокопный колодезь в местах, забытых ногою, спускаются вглубь, висят и зыблются вдали от людей.
5Земля, де хлїб росте, у нутрі розрита, неначе огнем.
5Земля, на которой вырастает хлеб, внутри изрыта как бы огнем.
6Камінь її — то сафир із золотими крупцями.
6Камни ее - место сапфира, и в ней песчинки золота.
7Стежки туди не знає хижа птиця, й не зазирнуло туди око яструба;
7Стези туда не знает хищная птица, и не видал ее глаз коршуна;
8Не топтали її левчуки, й не ходив по нїй шакаль.
8не попирали ее скимны, и не ходил по ней шакал.
9На граніт накладає він (чоловік) руку свою, з коренем перевертає гори.
9На гранит налагает он руку свою, с корнем опрокидывает горы;
10В скелях прорубує канали, й все дорогоцїнне вбачає око його.
10в скалах просекает каналы, и все драгоценное видит глаз его;
11Зупиняє протоки бурчаків і, що заховано в тьмі, все те на сьвітло виносить.
11останавливает течение потоков и сокровенное выносит на свет.
12А де ж мудрість знайти? і де є місце розуму?
12Но где премудрость обретается? и где место разума?
13Чоловік не знає цїни її, й не знаходиться вона на землї живих.
13Не знает человек цены ее, и она не обретается на земле живых.
14Безодня говорить: Не в менї вона; та й море каже: Не в мене!
14Бездна говорит: не во мне она; и море говорит: не у меня.
15Не продається вона за золото та й не вимінюєсь її за срібло ваговите;
15Не дается она за золото и не приобретается она за вес серебра;
16Не в цїнї вона з золотом Офирським, нї з дорогоцїнним ониксом, нї з сафіром.
16не оценивается она золотом Офирским, ни драгоценным ониксом, ни сапфиром;
17Не рівняєсь із нею золото й кришталь, та й не виміняєш її за посуди щирозолоті.
17не равняется с нею золото и кристалл, и не выменяешь ее на сосуды из чистого золота.
18А про коралї та перли й згадувати нїщо; здобути премудрість — цїннїйш над рубини.
18А о кораллах и жемчуге и упоминать нечего, и приобретение премудрости выше рубинов.
19Ба й топаз Етиопський їй не рівня; щирим золотом не цїнуєсь вона.
19Не равняется с нею топаз Ефиопский; чистым золотом не оценивается она.
20Звідки ж береся премудрість? і де є місце розуму?
20Откуда же исходит премудрость? и где место разума?
21Від усього, що живе, скрита вона, ба не догледить її й птаство піднебесне.
21Сокрыта она от очей всего живущего и от птиц небесных утаена.
22Правда, безодня та смерть говорять: до ушей наших доходила чутка про неї;
22Аваддон и смерть говорят: ушами нашими слышали мы слух о ней.
23Але тільки Бог знає тропу до неї та знає й місце її.
23Бог знает путь ее, и Он ведает место ее.
24Він бо прозирає всї концї сьвіту, й що під небом, він вбачає.
24Ибо Он прозирает до концов земли и видит под всем небом.
25Як він визначив вітрові вагу й водї давав міру,
25Когда Он ветру полагал вес и располагал воду по мере,
26Коли вказував дощам закон, а блискавицям дорогу, —
26когда назначал устав дождю и путь для молнии громоносной,
27Тодї він бачив її й явив її, й приспособив її, та навчив ще й слїдити її,
27тогда Он видел ее и явил ее, приготовил ее и еще испытал ее.
28І сказав чоловіку: Страх Господень — се справдїшня премудрість тобі; берегтись злого — се розум.
28и сказал человеку: вот, страх Господень есть истинная премудрость, и удаление от зла - разум.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.