Йова 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Synodal Translation (Синодальный перевод)
1І відказав Йов і промовив:
1И отвечал Иов и сказал:
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2выслушайте внимательно речь мою, и это будет мне утешением от вас.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3Потерпите меня, и я буду говорить; а после того, как поговорю, насмехайся.
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4Разве к человеку речь моя? как же мне и не малодушествовать?
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5Посмотрите на меня и ужаснитесь, и положите перст на уста.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6Лишь только я вспомню,- содрогаюсь, и трепет объемлет тело мое.
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7Почему беззаконные живут, достигают старости, да и силами крепки?
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8Дети их с ними перед лицом их, и внуки их перед глазами их.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9Дома их безопасны от страха, и нет жезла Божия на них.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10Вол их оплодотворяет и не извергает, корова их зачинает и не выкидывает.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11Как стадо, выпускают они малюток своих, и дети их прыгают.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12Восклицают под голос тимпана и цитры и веселятся при звуках свирели;
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13проводят дни свои в счастье и мгновенно нисходят в преисподнюю.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14А между тем они говорят Богу: отойди от нас, не хотим мы знать путей Твоих!
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15Что Вседержитель, чтобы нам служить Ему? и что пользы прибегать к Нему?
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16Видишь, счастье их не от их рук. - Совет нечестивых будь далек от меня!
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17Часто ли угасает светильник у беззаконных, и находит на них беда, и Он дает им в удел страдания во гневе Своем?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18Они должны быть, как соломинка пред ветром и как плева, уносимая вихрем.
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19Скажешь: Бог бережет для детей его несчастье его. - Пусть воздаст Он ему самому, чтобы он это знал.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20Пусть его глаза увидят несчастье его, и пусть он сам пьет от гнева Вседержителева.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21Ибо какая ему забота до дома своего после него, когда число месяцев его кончится?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22Но Бога ли учить мудрости, когда Он судит и горних?
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23Один умирает в самой полноте сил своих, совершенно спокойный и мирный;
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24внутренности его полны жира, и кости его напоены мозгом.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25А другой умирает с душою огорченною, не вкусив добра.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26И они вместе будут лежать во прахе, и червь покроет их.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27Знаю я ваши мысли и ухищрения, какие вы против меня сплетаете.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28Вы скажете: где дом князя, и где шатер, в котором жили беззаконные?
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29Разве вы не спрашивали у путешественников и незнакомы с их наблюдениями,
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30что в день погибели пощажен бывает злодей, в день гнева отводится в сторону?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31Кто представит ему пред лице путь его, и кто воздаст ему за то, что он делал?
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32Его провожают ко гробам и на его могиле ставят стражу.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33Сладки для него глыбы долины, и за ним идет толпа людей, а идущим перед ним нет числа.
no verse 34 in this text
34Как же вы хотите утешать меня пустым? В ваших ответах остается одна ложь.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.