Йова 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1І відказав Йов і промовив:
1Then Job answered:
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2“Listen carefully to my words; let this be your consolation to me.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3Bear with me while I speak; then, after I have spoken, you may go on mocking.
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4Is my complaint against a man? Then why should I not be impatient?
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5Look at me and be appalled; put your hand over your mouth.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6When I remember, terror takes hold, and my body trembles in horror.
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7Why do the wicked live on, growing old and increasing in power?
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8Their descendants are established around them, and their offspring before their eyes.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9Their homes are safe from fear; no rod of punishment from God is upon them.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10Their bulls breed without fail; their cows bear calves and do not miscarry.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11They send forth their little ones like a flock; their children skip about,
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12singing to the tambourine and lyre and making merry at the sound of the flute.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13They spend their days in prosperity and go down to Sheol in peace.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14Yet they say to God: ‘Leave us alone! For we have no desire to know Your ways.
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15Who is the Almighty, that we should serve Him, and what would we gain if we pray to Him?’
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16Still, their prosperity is not in their own hands, so I stay far from the counsel of the wicked.
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17How often is the lamp of the wicked put out? Does disaster come upon them? Does God, in His anger, apportion destruction?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18Are they like straw before the wind, like chaff swept away by a storm?
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19It is said that God lays up one’s punishment for his children. Let God repay the man himself, so he will know it.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20Let his eyes see his own destruction; let him drink for himself the wrath of the Almighty.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21For what does he care about his household after him, when the number of his months has run out?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22Can anyone teach knowledge to God, since He judges those on high?
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23One man dies full of vigor, completely secure and at ease.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24His body is well nourished, and his bones are rich with marrow.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25Yet another man dies in the bitterness of his soul, having never tasted prosperity.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26But together they lie down in the dust, and worms cover them both.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27Behold, I know your thoughts full well, the schemes by which you would wrong me.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28For you say, ‘Where now is the nobleman’s house, and where are the tents in which the wicked dwell?’
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29Have you never asked those who travel the roads? Do you not accept their reports?
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30Indeed, the evil man is spared from the day of calamity, delivered from the day of wrath.
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31Who denounces his behavior to his face? Who repays him for what he has done?
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32He is carried to the grave, and watch is kept over his tomb.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33The clods of the valley are sweet to him; everyone follows behind him, and those before him are without number.
no verse 34 in this text
34So how can you comfort me with empty words? For your answers remain full of falsehood.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.