Йова 32
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Як же ті трі мужі вже не відказували Йовові, тим що він себе мав за праведного,
1So these three men stopped answering Job, because he was righteous in his own eyes.
2Тодї запалав гнївом Еліуй Барахиїленко, з Бузу, з роду Рамового; а запалав гнїв його на Йова за те, що виправдував себе більш, анїж Бога;
2This kindled the anger of Elihu son of Barachel the Buzite, of the family of Ram. He burned with anger against Job for justifying himself rather than God,
3А на трьох другів його досадував за те, що не знайшли влучної відповідї, а тільки винуватили Йова.
3and he burned with anger against Job’s three friends because they had failed to refute Job, and yet had condemned him.
4Еліуй же ждав, покіль Йов говорив, бо ті були старші його віком.
4Now Elihu had waited to speak to Job because the others were older than he.
5Як же побачив Еліуй, що уста тих трьох мужів не вміли більш відказувати, то й запалав гнївом.
5But when he saw that the three men had no further reply, his anger was kindled.
6От і озвавсь Еліуй Барахиїленко з Бузу так: Я молодий, а ви вже старцї: я боявсь висказувати мою думку.
6So Elihu son of Barachel the Buzite declared: “I am young in years, while you are old; that is why I was timid and afraid to tell you what I know.
7Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
7I thought that age should speak, and many years should teach wisdom.
8Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
8But there is a spirit in a man, the breath of the Almighty, that gives him understanding.
9Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
9It is not only the old who are wise, or the elderly who understand justice.
10От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
10Therefore I say, ‘Listen to me; I too will declare what I know.’
11Ось, я вижидав, що ви казати мете, — вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
11Indeed, I waited while you spoke; I listened to your reasoning; as you searched for words,
12Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
12I paid you full attention. But no one proved Job wrong; not one of you rebutted his arguments.
13Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.
13So do not claim, ‘We have found wisdom; let God, not man, refute him.’
14От же, коли б він обертав слова свої до мене, я б не по вашому вмів на його річ відказати.
14But Job has not directed his words against me, and I will not answer him with your arguments.
15Полякались, мовчять, перестали говорити.
15Job’s friends are dismayed, with no more to say; words have escaped them.
16А коли я жду, а вони не говорять, зʼупинились і вже не відказують,
16Must I wait, now that they are silent, now that they stand and no longer reply?
17То я відкажу й виявлю мою думку.
17I too will answer; yes, I will declare what I know.
18Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
18For I am full of words, and my spirit within me compels me.
19Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
19Behold, my belly is like unvented wine; it is about to burst like a new wineskin.
20Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
20I must speak and find relief; I must open my lips and respond.
21Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,
21I will be partial to no one, nor will I flatter any man.
22Лестити бо я не вмію, нехай би й зараз убив мене Творець мій!
22For I do not know how to flatter, or my Maker would remove me in an instant.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.