Йова 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1І відказав Йов і промовив:
1Então Jó respondeu:
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2“Ouçam com atenção as minhas palavras. Que isto lhes sirva de consolação.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3Permitam-me, e eu também falarei. Depois que eu tiver falado, continuem a zombar.
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4Quanto a mim, acaso é a um homem que faço a minha queixa? Por que eu não ficaria impaciente?
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5Olhem para mim, e fiquem espantados. Ponham a mão sobre a boca.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6Quando me lembro disso, fico perturbado. O horror toma conta da minha carne.
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7“Por que os ímpios continuam vivos, envelhecem e ainda crescem em poder?
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8Seus filhos se estabelecem com eles à sua vista, e os seus descendentes diante dos seus olhos.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9Suas casas estão seguras e livres do medo; e a vara de Deus não está sobre eles.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10Seus touros procriam sem falhar. Suas vacas dão cria, e não abortam.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11Eles deixam sair os seus pequeninos como um rebanho. Seus filhos dançam.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12Eles cantam ao som do tamborim e da harpa, e se alegram ao som da flauta.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13Eles passam os seus dias em prosperidade. Em um instante descem ao Seol.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14Eles dizem a Deus: ‘Afasta-te de nós, pois não queremos conhecer os teus caminhos.
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15Quem é o Todo-Poderoso, para que o sirvamos? Que proveito teríamos, se orássemos a ele?’
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16Eis que a prosperidade deles não está em suas próprias mãos. O conselho dos ímpios está longe de mim.
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17“Quantas vezes a lâmpada dos ímpios se apaga, ou a calamidade cai sobre eles, ou Deus lhes reparte dores em sua ira?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18Quantas vezes eles são como a palha diante do vento, como o restolho que a tempestade leva embora?
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19Vocês dizem: ‘Deus guarda o castigo da iniquidade para os filhos dele.’ Que Ele retribua a ele mesmo, para que o sinta.
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20Que os seus próprios olhos vejam a sua destruição. Que ele beba da ira do Todo-Poderoso.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21Pois, que se importa ele com a sua casa depois de si, quando o número dos seus meses for cortado?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22“Acaso alguém ensinará conhecimento a Deus, visto que ele julga os que estão nas alturas?
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23Um morre em seu pleno vigor, estando totalmente tranquilo e em paz.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24Seus baldes estão cheios de leite. A medula dos seus ossos está umedecida.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25Outro morre em amargura de alma, e nunca prova o que é bom.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26Ambos se deitam no pó, e os vermes os cobrem.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27“Eis que eu conheço os pensamentos de vocês, os planos com os quais vocês me fariam injustiça.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28Pois vocês dizem: ‘Onde está a casa do príncipe? Onde está a tenda em que os ímpios habitavam?’
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29Vocês não perguntaram aos viajantes? Não conhecem as suas evidências,
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30de que o homem mau é preservado no dia da calamidade, de que eles são conduzidos a salvo no dia da ira?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31Quem denunciará o seu caminho na sua face? Quem lhe retribuirá pelo que ele fez?
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32Contudo, ele será levado para a sepultura. E manterão vigília sobre o seu túmulo.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33Os torrões do vale lhe serão doces. Todos os homens o seguirão, assim como foram inumeráveis os que o precederam.
no verse 34 in this text
34Como, pois, vocês podem me consolar com tolices, visto que nas suas respostas só resta falsidade?”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.