Йова 24
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Чому перед Вседержителем не закриті часи (відплати), а хто шанує його, чом не знає про ті днї його?
1“Por que os tempos não são reservados pelo Todo-Poderoso? Por que aqueles que o conhecem não veem os seus dias?
2Межі пересувають, займають отари та й гонять пасти, мовляв би, свої;
2Há pessoas que removem os marcos de divisa. Eles roubam rebanhos com violência, e os apascentam.
3Граблять осла в сиротини, у вдовицї беруть в заклад корову єдину;
3Eles levam embora o jumento do órfão, e tomam o boi da viúva como penhor.
4Вбогих спихають з путя, пригноблені всї мусять ховатись.
4Eles desviam os necessitados do caminho. Todos os pobres da terra se escondem.
5Се, — як осли дикі в степу, виходять вони на свою роботу, вставши рано, на здобуваннє (харчі); степ їх годує й дїтей їх;
5Eis que, como jumentos selvagens no deserto, eles saem para o seu trabalho, buscando diligentemente por comida. O ermo lhes dá pão para os seus filhos.
6Жнуть вони на полі чужому й збирають виноград у придавлених;
6Eles cortam a sua comida no campo. Eles respigam a vinha dos ímpios.
7Нагі ночують люде, не маючи чим одягтися, нї вкритись на студенї;
7Eles passam a noite nus, sem roupas, e não têm coberta no frio.
8Мокнуть на дощах з гори, туляться попід скелями.
8Eles se molham com as chuvas das montanhas, e abraçam a rocha por falta de abrigo.
9Рвуть вони од грудей сироту, вбогих закладами граблять.
9Há os que arrancam o órfão do peito, e tomam penhor do pobre,
10Вони змушують їх блукати нагими, без одежі, й голодних — годуватись (збіраним) колоссєм;
10de modo que andam nus, sem roupas. Mesmo famintos, carregam os feixes.
11Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
11Eles fazem azeite dentro dos muros desses homens. Eles pisam nos lagares, e passam sede.
12У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
12De dentro da cidade populosa, os homens gemem. A alma dos feridos clama, contudo, Deus não leva em conta a insensatez.
13Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
13“Estes são dos que se rebelam contra a luz. Eles não conhecem os seus caminhos, nem permanecem nas suas veredas.
14Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
14O assassino se levanta com a luz. Ele mata o pobre e o necessitado. De noite ele é como um ladrão.
15Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, — та й вид собі закриває.
15O olho do adúltero também aguarda o crepúsculo, dizendo: ‘Nenhum olho me verá.’ Ele disfarça o seu rosto.
16В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
16No escuro eles arrombam as casas. Eles se trancam durante o dia. Eles não conhecem a luz.
17Бо густа тьма — се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.
17Pois a manhã é para todos eles como densas trevas, pois eles conhecem os terrores das densas trevas.
18Такий є легкий собі — хоч би й поверх води. О, проклята доля його на землї! Нехай і не бачить дороги садів виноградних!
18“Eles são espuma na superfície das águas. A porção deles é amaldiçoada na terra. Eles não se voltam para o caminho das vinhas.
19Посуха й спеки пожирають, хоч би й снїжну воду; оттак безодня — грішників.
19A seca e o calor consomem as águas da neve, assim faz o Seol aos que pecaram.
20Нехай відцурається такого матерня рідна утроба; нехай лакомляться на нього черви; нехай загине про його память; мов та деревина, нехай зломиться беззаконник!
20O ventre se esquecerá dele. O verme se alimentará docemente dele. Ele não será mais lembrado. A injustiça será quebrada como uma árvore.
21Він гнобить бездїтну, що не роджала дитини, й вдовицї не чинить добра.
21Ele devora a estéril que não dá à luz. Ele não mostra bondade para com a viúva.
22Він і дужих перемогає силою своєю; він устає, і нїхто не певний життя свого.
22Contudo, Deus preserva os poderosos com o seu poder. Levanta-se aquele que não tem garantia de vida.
23А Бог подає йому безпеку, — він же ж на те й вповає — та очі його (Бога) видять таких поступки.
23Deus lhes dá segurança, e eles descansam nela. Os olhos dele estão sobre os caminhos deles.
24Піднялись вони високо, — та ось і нема їх; падають і вмірають, як кожний на сьвітї, й неначе колоссє, стинаються.
24Eles são exaltados; mas um pouco de tempo, e já não existem. Sim, eles são abatidos, são tirados do caminho como todos os outros, e são cortados como as pontas das espigas de grãos.
25А коли се не так, то хто мою льжу докаже, й в нїщо оберне мову мою?
25Se não é assim agora, quem provará que sou mentiroso, e reduzirá a nada o meu discurso?”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.