Йова 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І відказав Йов і промовив:
1Йов а луат кувынтул ши а зис:
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2„Аскултаць, аскултаць кувинтеле меле, даци-мь мэкар ачастэ мынгыере.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3Лэсаци-мэ сэ ворбеск, вэ рог, ши, дупэ че вой ворби, вець путя сэ вэ батець жок.
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4Оаре ымпотрива унуй ом се ындряптэ плынӂеря мя? Ши пентру че н-аш фи нерэбдэтор?
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5Привици-мэ, мираци-вэ ши пунець мына ла гурэ.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6Кынд мэ гындеск, мэ ынспэймынт ши ун тремур ымь апукэ тот трупул:
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7Пентру че трэеск чей рэй? Пентру че ый везь ымбэтрынинд ши споринд ын путере?
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8Сэмынца лор се ынтэреште ку ей ши ын фаца лор, одраслеле лор пропэшеск суб окий лор.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9Ын каселе лор домнеште пачя, фэрэ умбрэ де фрикэ; нуяуа луй Думнезеу ну вине сэ-й ловяскэ.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10Таурий лор сунт плинь де влагэ ши прэситорь, жунканеле лор зэмислеск ши ну ляпэдэ.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11Ышь ласэ копиий сэ се ымпрэштие ка ниште ой, ши копиий се збенгуе ын журул лор.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12Кынтэ ку сунет де тобэ ши де харпэ, се десфэтязэ ку сунете де кавал.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13Ышь петрек зилеле ын феричире ши се кобоарэ ынтр-о клипэ ын Локуинца морцилор.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14Ши тотушь зичяу луй Думнезеу: ‘Плякэ де ла ной. Ну воим сэ куноаштем кэиле Тале.
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15Че есте Чел Атотпутерник, ка сэ-Й служим? Че вом кыштига дакэ-Й вом ынэлца ругэчунь?’
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16Че, ну сунт ей ын стэпыниря феричирий? – Департе де мине сфатул челор рэй! –
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17Дар де мулте орь се ынтымплэ сэ ли се стингэ кандела, сэ винэ сэрэчия песте ей, сэ ле дя ши лор Думнезеу партя лор де дурерь ын мыния Луй,
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18сэ фие ка паюл луат де вынт, ка плява луатэ де выртеж?
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19Вець зиче кэ пентру фиий Сэй пэстрязэ Думнезеу педяпса. Дар пе ел, пе нелеӂюит, ар требуи сэ-л педепсяскэ Думнезеу, ка сэ симтэ;
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20ел ар требуи сэ-шь вадэ нимичиря, ел ар требуи сэ бя мыния Челуй Атотпутерник.
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21Кэч че-й пасэ луй че ва фи де каса луй дупэ ел, кынд нумэрул лунилор и с-а ымплинит?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22Оаре пе Думнезеу Ыл вом ынвэца минте, пе Ел, каре кырмуеште духуриле черешть?
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23Унул моаре ын мижлокул пропэширий, пэчий ши феричирий,
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24ку коапселе ынкэркате де грэсиме ши мэдува оаселор плинэ де сук.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25Алтул моаре ку амэрэчуня ын суфлет, фэрэ сэ се фи букурат де врео феричире,
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26ши амындой адорм ын цэрынэ, амындой сунт мынкаць де вермь.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27Штиу еу бине каре сунт гындуриле воастре, че жудекэць недрепте ростиць асупра мя.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28Вой зичець: ‘Унде есте каса апэсэторулуй? Унде есте кортул ын каре локуяу нелеӂюиций?’
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29Дар, че, н-аць ынтребат пе кэлэторь ши ну штиць че историсеск ей?
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30Кум, ын зиуа ненорочирий, чел рэу есте круцат ши, ын зиуа мынией, ел скапэ.
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31Чине ыл мустрэ ын фацэ пентру пуртаря луй? Чине ый рэсплэтеште тот че а фэкут?
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32Есте дус ла гроапэ ши и се пуне о стражэ ла мормынт.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33Булгэрий дин вале ый сунт май ушорь, кэч тоць оамений мерг дупэ ел ши о мулциме ый мерӂе ынаинте.
no verse 34 in this text
34Пентру че дар ымь даць мынгыерь дешарте? Че май рэмыне дин рэспунсуриле воастре декыт викление?”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.