Йова 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:
1Цофар дин Наама а луат кувынтул ши а зис:
2Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
2„Гындуриле меле мэ силеск сэ рэспунд, ши фрэмынтаря мя ну-мь дэ паче.
3Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
3Ам аузит мустрэрь каре мэ умплу де рушине, ши, дин адынкул минций меле, духул мэ фаче сэ рэспунд.
4Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —
4Ну штий ту кэ демулт де тот, де кынд а фост ашезат омул пе пэмынт,
5Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
5бируинца челор рэй а фост скуртэ ши букурия нелеӂюитулуй, нумай де о клипэ?
6Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —
6Кяр дакэ с-ар ынэлца пынэ ла черурь ши капул й-ар ажунӂе пынэ ла норь,
7То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
7ва пери пентру тотдяуна, ка мурдэрия луй, ши чей че-л ведяу вор зиче: ‘Унде есте?’
8Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
8Ва збура ка ун вис ши ну-л вор май гэси; ва пери ка о ведение де ноапте.
9Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
9Окюл каре-л привя ну-л ва май приви, локул ын каре локуя ну-л ва май зэри.
10Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
10Песте фиий луй вор нэвэли чей сэрачь, ши мыниле луй вор да ынапой че а рэпит ку сила.
11Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
11Оаселе луй, плине де влага тинереций, ышь вор авя кулкушул ку ел ын цэрынэ.
12Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
12Дулче ера рэул ын гура луй. Ыл аскундя суб лимбэ,
13Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —
13ыл местека ынтруна ши ну-л лэса; ыл циня ын черул гурий,
14То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
14дар храна луй се ва префаче ын мэрунтаеле луй, ва ажунӂе ын трупул луй о отравэ де аспидэ.
15Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
15Богэцииле ынгиците ле ва вэрса, Думнезеу ле ва скоате дин пынтечеле луй.
16Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
16Отравэ де аспидэ а супт, ши де ачея лимба нэпырчий ыл ва учиде.
17Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
17Ну-шь ва май плимба привириле песте пыраеле ши рыуриле де мьере ши де лапте,
18Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
18ва да ынапой че а кыштигат ши ну ва май траӂе фолос дин кыштиг; ва да ынапой тот че а луат ши ну се ва май букура де ел,
19Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
19кэч а асуприт пе сэрачь ши й-а лэсат сэ пярэ, а дэрымат касе ши ну ле-а зидит ла лок.
20Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
20Лэкомия луй н-а куноскут марӂинь, дар ну ва скэпа че аре май скумп.
21Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щасттє його.
21Нимик ну скапэ де лэкомия луй, дар бунэстаря луй ну ва цине.
22В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
22Ын мижлокул белшугулуй ва фи ын невое; мына тутурор тикэлошилор се ва ридика асупра луй.
23Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
23Ши ятэ, ка сэ-й умпле пынтечеле, Думнезеу ва тримите песте ел фокул мынией Луй ши-л ва сэтура ку о плоае де сэӂець.
24Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.
24Дакэ ва скэпа де армеле де фер, ыл ва стрэпунӂе аркул де арамэ.
25Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
25Ышь смулӂе дин труп сэӂята, каре скынтеязэ ла еширя дин феря луй, ши ыл апукэ спаймеле морций.
26Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
26Тоате ненорочириле сунт пэстрате пентру комориле луй; ва фи мистуит де ун фок пе каре ну-л ва апринде омул, ши че ва май рэмыне ын кортул луй ва фи арс де фок.
27Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
27Черуриле ый вор дезвели фэрэделеӂя, ши пэмынтул се ва ридика ымпотрива луй.
28Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
28Венитуриле касей луй се вор перде, вор пери ын зиуа мынией луй Думнезеу.
29Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!
29Ачаста есте соарта пе каре о пэстрязэ Думнезеу челуй рэу, ачаста есте моштениря пе каре й-о хотэрэште Думнезеу.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.