Йова 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Londona Biblio (Esperanto, 1910)
1Озвався ж Зофар із Нааму та й каже:
1Ekparolis Cofar, la Naamano, kaj diris:
2Роздумування мої спонукують мене, відказати, й оце я поспішаю виявити їх:
2Pro tio miaj pensoj devigas min respondi, Pro tio, kion mi sentas.
3Докір, осоромляючий мене, я вислухав, та дух розуму мого відповість за мене.
3Hontindan riproĉon mi aŭdis, Kaj la spirito de mia prudento respondos por mi.
4Чи ти не знаєш, що од віків, — з того часу, як постав чоловік на землї, —
4Ĉu vi scias, ke tiel estis de eterne, De post la apero de homo sur la tero,
5Веселощі беззаконних коротко тревають, а радість потайного грішника хвилева?
5Ke la triumfado de malvirtuloj estas mallongatempa, Kaj la ĝojo de hipokritulo estas nur momenta?
6Хоч би під небо зросла його велич, й голова його аж до хмар сягала, —
6Se lia grandeco eĉ atingus ĝis la ĉielo, Kaj lia kapo tuŝus la nubon,
7То він пропаде, як гній його, на віки; хто його бачив, питати ме: де він?
7Li tamen pereos por ĉiam, kiel lia sterko; Tiuj, kiuj lin vidis, diros: Kie li estas?
8Зникне він, неначе сон, і не знайдуть його; нїби ночная мара, він щезне.
8Kiel sonĝo li forflugos, kaj oni lin ne trovos; Li malaperos, kiel nokta vizio.
9Око, що вбачало його, не побачить його нїколи, й не взрить його вже більше місце його.
9Okulo, kiu rigardis lin, ne plu vidos lin; Lia loko lin ne plu vidos.
10Дїти його будуть у старцїв ласки шукати, й руки його повернуть усе, в кого він що пограбив.
10Liaj filoj kurados almozpetante, Kaj liaj manoj redonos lian havaĵon.
11Костї його ляжуть з ним у порох із усїма гріхами молодостї його.
11Liaj ostoj estos punitaj pro la pekoj de lia juneco, Kaj tio kuŝiĝos kune kun li en la polvo.
12Коли зло солодким буде йому в ротї його, й він держати ме його під язиком своїм,
12Se la malbono estas dolĉa en lia buŝo, Li kaŝas ĝin sub sia lango,
13Берегти ме, й не викине, а хоронити ме його в устах своїх, —
13Li flegas ĝin kaj ne forlasas ĝin, Kaj retenas ĝin sur sia palato:
14То їжа та в його животї візьметься гадючою жовчю в йому.
14Tiam lia manĝaĵo renversiĝos en liaj internaĵoj, Fariĝos galo de aspidoj interne de li.
15Добро, що пожер, мусить він виблювати: Бог вирве все з живота його.
15Li englutis havaĵon, sed li ĝin elvomos; El lia ventro Dio ĝin elpelos.
16Яд він гадючий всисає, так од гадюки й згине.
16Venenon de aspidoj li suĉos; Lango de vipuro lin mortigos.
17Не бачити йому річок, рік текучих молоком та медом!
17Li ne vidos fluojn nek riverojn, Torentojn de mielo kaj de butero.
18Верне все трудом набуте, проглинути не зможе; по мірі набутків його буде й заплата його, й він не натїшиться.
18Li redonos tion, kion li pene akiris, kaj li tion ne englutos; Kiel ajn granda estas lia havaĵo, li ĝin fordonos kaj ne ĝuos ĝin.
19Він бо тїснив, одправляв убогих; видирав домівки, що їх не будував;
19Ĉar li premis kaj forlasis la senhavulojn, Li rabis al si domon, kiun li ne konstruis.
20Не знало наситку черево його, й не щадив він нїчого в захланностї своїй.
20Ĉar lia interno ne estis trankvila, Tial li ne savos tion, kio estis por li kara.
21Нїчо не спаслося від прожорства його, зате ж і не вдержиться щасттє його.
21Nenion restigis lia manĝemeco; Tial lia bonstato ne estos longedaŭra.
22В повнотї достатків буде тїсно йому; всї руки покривдованих піднімуться на його.
22Malgraŭ lia abundeco, li estos premata; Ĉiaspecaj suferoj trafos lin.
23Коли буде в його чим наситити живіт свій, пошле Бог жар гнїву свого й спустить дощем болї в тїло його.
23Por plenigi lian ventron, Li sendos sur lin la flamon de Sia kolero, Kaj pluvigos sur lin Sian furiozon.
24Ухилиться він од зброї залїзної, — прошиє його лук мідяний.
24Se li forkuros de batalilo fera, Trafos lin pafarko kupra.
25Схоче вийняти стрілу, а вона вийде з тїла — вийде, блисне крізь жовч його; страх смертний прийде на його!
25Nudigita glavo trairos lian korpon, Kaj la fulmo de lia turmentilo venos sur lin kun teruro.
26Вся темнота скрита в нутрі в його; його пожирати ме огонь, нїким не роздуваний; нещастє постигне й все те, що зістане в наметї його.
26Nenia mallumo povos kaŝi liajn trezorojn; Lin konsumos fajro ne disblovata; Malbone estos al tiu, kiu restos en lia tendo.
27Небо відкриє провину його, й земля встане проти його.
27La ĉielo malkovros liajn malbonagojn, Kaj la tero leviĝos kontraŭ lin.
28Щезне добуток дому його, все розпливеться в день гнїву його (Божого).
28Malaperos la greno el lia domo, Disŝutita ĝi estos en la tago de Lia kolero.
29Се частка від Бога чоловікові беззаконному, й пай, визначений йому Вседержителем!
29Tia estas de Dio la sorto de homo malpia, Kaj la heredaĵo destinita por li de Dio.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.