Йова 27
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
1І повів Йов дальш мудру мову свою й говорив:
1Йов а луат дин ноу кувынтул, а ворбит ын пилде ши а зис:
2Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
2„Виу есте Думнезеу, каре ну-мь дэ дрептате! Виу есте Чел Атотпутерник, каре ымь амэрэште вяца,
3Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
3кэ, атыта време кыт вой авя суфлет ши суфларя луй Думнезеу ва фи ын нэриле меле,
4Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
4бузеле меле ну вор рости нимик недрепт, лимба мя ну ва спуне нимик неадевэрат.
5Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
5Департе де мине гындул сэ вэ дау дрептате! Пынэ ла чя дин урмэ суфларе ымь вой апэра невиновэция.
6Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
6Цин сэ-мь скот дрептатя ши ну вой слэби; инима ну мэ мустрэ пентру ничуна дин зилеле меле.
7Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
7Врэжмашул меу сэ фие ка чел рэу ши потривникул меу, ка чел нелеӂюит!
8Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візме, коли вирве йому Бог душу його?
8Че нэдежде-й май рэмыне челуй нелеӂюит кынд ый тае Думнезеу фирул веций, кынд ый я суфлетул?
9Чи ж вислухає Бог клик його, коли прийде на його нужда?
9Ый аскултэ Думнезеу стригэтеле кынд вине стрымтораря песте ел?
10Чи Вседержитель буде відрадою йому, чи можна буде йому призивати його кожного часу?
10Есте Чел Атотпутерник десфэтаря луй? Ыналцэ ел ын тот тимпул ругэчунь луй Думнезеу?
11Виявлю вам, що в руцї в Бога; не втаю, що у Вседержителя.
11Вэ вой ынвэца кэиле луй Думнезеу, ну вэ вой аскунде плануриле Челуй Атотпутерник.
12Бачили ви й самі; на що ж вам стілько молоти?
12Дар вой ле куноаштець ши сунтець де ачелашь гынд; пентру че дар ворбиць аша де простеште?
13От злюцї в Бога доля, і пай, який допадаєсь од Бога гнобителям:
13Ятэ соарта пе каре о пэстрязэ Думнезеу челуй рэу, моштениря пе каре о хотэрэште Чел Атотпутерник челуй нелеӂюит.
14Як прибудуть йому сини, то хиба під меч, а потомки його не наситяться хлїбом.
14Дакэ аре мулць фий, ый аре пентру сабие ши одраслеле луй дук липсэ де пыне.
15Хто ж зістане по йому, того забере смерть у гріб, а й вдови по них голосити не будуть.
15Чей че скапэ дин ай луй сунт ынгропаць де чумэ, ши вэдувеле лор ну-й плынг.
16Хоч він надбає купи срібла, як піску, а одежі, наче глини, наскладає,
16Дакэ стрынӂе арӂинт ка цэрына, дакэ ынгрэмэдеште хайне ка нороюл,
17То він наскладає, а праведник буде одягатись, а сріблом невинний забагатїє.
17ел ле стрынӂе, дар чел фэрэ винэ се ымбракэ ын еле ши де арӂинтул луй омул фэрэ приханэ аре парте.
18Строїть він дім собі, — то як червяк, і, як садовий сторож, робить собі будку;
18Каса луй есте ка ачея пе каре о зидеште молия, ка о колибэ пе каре шь-о фаче ун стрэжер.
19Лагає спати багатим, та таким не встане; отвирає очі, а він вже не той.
19Се кулкэ богат ши моаре деспуят; дескиде окий ши тотул а перит.
20Страх, мов потоп, прийде ва його неждано, й буря в ночі ухопить його.
20Ыл апукэ гроаза ка ниште апе ши ноаптя ыл я выртежул.
21Вітер восточний підойме й понесе його, й летом помчить він поперед його;
21Вынтул де рэсэрит ыл я ши се дуче; ыл смулӂе ку путере дин локуинца луй.
22Напре бо на його й не пощадить, хоч як би він змагався втечи від його.
22Думнезеу арункэ фэрэ милэ сэӂець ымпотрива луй, ши чел рэу ар вря сэ фугэ, сэ скапе де еле.
23Тільки руками сплеснуть про його, й засвищуть про його над місцем його.
23Оамений бат дин палме ла кэдеря луй ши-л флуерэ ла плекаря дин локул луй.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.