Йова 21
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1І відказав Йов і промовив:
1A odpovídaje Job, řekl:
2Вислухайте ж уважно й мою річ, а се буде моя потїха від вас.
2Poslouchejte pilně řeči mé, a bude mi to za potěšení od vás.
3Потерпіть менї, а я буду говорити; а тодї вже, як виговорюсь, насьмівайтесь.
3Postrpte mne, abych i já mluvil, a když odmluvím, posmívejž se.
4Чи то ж до чоловіка вимірена бесїда моя? та й як менї не впадати духом?
4Zdaliž já před člověkem naříkám? A poněvadž jest proč, jakž nemá býti ssoužen duch můj?
5Гляньте на мене й вжахнїтесь, та затулїть пальцем уста ваші.
5Pohleďte na mne, a užasněte se, a položte prst na ústa.
6Я тілько спогадаю, а вже здрогаюсь, і страх обгортає тїло моє.
6Ano já sám, když rozvažuji své bídy, tedy se děsím, a spopadá tělo mé hrůza.
7Чим воно дїєсь, що ледачі живуть, доживають старостї, та й силами здорові?
7Proč bezbožní živi jsou, k věku starému přicházejí, též i bohatnou?
8Дїти їх вкупі з ними перед лицем їх, та й внуки їх перед очима в їх.
8Símě jejich stálé jest před oblíčejem jejich s nimi, a rodina jejich před očima jejich.
9Доми їх безпечні від страху, і нема бича Божого над ними.
9Domové jejich bezpečni jsou před strachem, aniž metla Boží na nich.
10Бик їх заплоднює й не знемогає, корова їх починає й не скидає.
10Býk jejich připouštín bývá, ale ne na prázdno; kráva jejich rodí, a nepotracuje plodu.
11Стадом випускають вони малечу свою, й дїти їх скачуть.
11Vypouštějí jako stádo maličké své, a synové jejich poskakují.
12Висьпівують під бубон і цитру, та веселяться, граючи в сопілку;
12Povyšují hlasu při bubnu a harfě, a veselí se k zvuku muziky.
13Вони проводять днї свої в щастю, й в хвилцї (без муки) сходять у глибину (земну).
13Tráví v štěstí dny své, a v okamžení do hrobu sstupují.
14А між тим вони говорять Богу: йди геть від нас, не хочемо знати доріг (законів) твоїх!
14Kteříž říkají Bohu silnému: Odejdi od nás, nebo známosti cest tvých neoblibujeme.
15Хто такий Вседержитель, щоб нам йому служити? Що з того за користь, до його молитись?
15Kdo jest Všemohoucí, abychom sloužili jemu? A jaký toho zisk, že bychom se modlili jemu?
16Бачиш, щастє їх не з їх рук. — Та рада безбожних нехай буде далека від мене!
16Ale pohleď, že není v moci jejich štěstí jejich, pročež rada bezbožných vzdálena jest ode mne.
17Або може часто гасне у беззаконних сьвітич, і находить на них біда; чи часто дає він (Бог) на їх пай муки в гнїву свойму?
17Èasto-liž svíce bezbožných hasne? Přichází-liž na ně bída jejich? Poděluje-liž je bolestmi Bůh v hněvě svém?
18Вони ж повинні б бути, наче та солімка перед вітром, наче полова, гонена вихром!
18Bývají-liž jako plevy před větrem, a jako drtiny, kteréž zachvacuje vicher?
19(Скажеш:) Бог держить дїтям його нещастє його. — (Нї,) Нехай він відплатить йому самому, щоб він те знав.
19Odkládá-liž Bůh synům bezbožníka nepravost jeho? Odplacuje-liž jemu tak, aby to znáti mohl,
20Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
20A aby viděly oči jeho neštěstí jeho, a prchlivost Všemohoucího že by pil?
21Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
21O dům pak jeho po něm jaká jest péče jeho, když počet měsíců jeho bude umenšen?
22Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
22Zdali Boha silného kdo učiti bude umění, kterýž sám vysokosti soudí?
23Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
23Tento umírá v síle dokonalosti své, všelijak bezpečný a pokojný.
24Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
24Prsy jeho plné jsou mléka, a mozk kostí jeho svlažován bývá.
25Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
25Jiný pak umírá v hořkosti ducha, kterýž nikdy nejídal s potěšením.
26А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
26Jednostejně v prachu lehnou, a červy se rozlezou.
27Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
27Aj, známť myšlení vaše, a chytrosti, kteréž proti mně neprávě vymýšlíte.
28Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?
28Nebo pravíte: Kde jest dům urozeného? A kde stánek příbytků bezbožných?
29Хиба ж ви не питали в тих, що в дорозї бували, та й не знаєте їх постерігань?
29Což jste se netázali jdoucích cestou? Zkušení-liž aspoň jejich nepovolíte,
30Що в день біди лиходїй щаджен буває, а в день гнїву одводиться набік?
30Že v den neštěstí ochranu mívá bezbožný, v den, pravím, rozhněvání přistřín bývá?
31Хто ж поставить йому перед очі путь його, й хто відплатить йому за те, що він коїв?
31Kdo jemu oznámí zjevně cestu jeho? Aneb za to, co činil, kdo jemu odplatí?
32Кладовище для його — глибокі гроби; за ним ійде товпа людей, а тим, що йдуть, провожаючи його, навперід його, нема й лїку.
32A však i on k hrobu vyprovozen bude, a tam zůstane.
33Як же се хочете ви розважити мене пустим? В вашій розвазї одна тільки лож.
33Sladnou jemu hrudy údolí, nadto za sebou všecky lidi táhne, těch pak, kteříž ho předešli, není počtu.
no verse 34 in this text
34Hle, jak vy mne marně troštujete, nebo v odpovědech vašich nezůstává než faleš.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.