Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)

Kralice Bible (1613)

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

1Dýchání mé ruší se, dnové moji hynou, hrobu blízký jsem.

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

2Jistě posměvači jsou u mne, a pro jejich mne kormoucení nepřichází ani sen na oči mé.

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

3Postav mi, prosím, rukojmě za sebe; kdo jest ten, nechť mi na to ruky podá.

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

4Nebo srdce jejich přikryl jsi, aby nerozuměli, a protož jich nepovýšíš.

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

5Kdož pochlebuje bližním, oči synů jeho zhynou.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

6Jistě vystavil mne za přísloví lidem, a za divadlo všechněm,

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

7Tak že pro žalost pošly oči mé, a oudové moji všickni stínu jsou podobni.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

8Užasnouť se nad tím upřímí, a však nevinný proti pokrytci vždy se zsilovati bude.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

9Přídržeti se bude, pravím, spravedlivý cesty své, a ten, jenž jest čistých rukou, posilní se více.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

10Tolikéž i vy všickni obraťte se, a poďte, prosím; neboť nenacházím mezi vámi moudrého.

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

11Dnové moji pomíjejí, myšlení má mizejí, přemyšlování, pravím, srdce mého.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

12Noc mi obracejí v den, a světla denního ukracují pro přítomnost temností.

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

13Abych pak čeho i očekával, hrob bude dům můj, ve tmě usteli ložce své.

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

14Jámu nazovu otcem svým, matkou pak a sestrou svou červy.

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

15Kdež jest tedy očekávání mé? A kdo to, čím bych se troštoval, spatří?

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

16Do skrýší hrobu sstoupí, poněvadž jest všechněm v prachu země odpočívati.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.