Йова 17

Kulish and Puluj Bible (1905)

Diodati Bibbia 1885

1Дух жизняний мій ослаб, днї мої згасають; гріб передо мною.

1Il mio spirito si dissolve, I miei giorni sono spenti, I sepolcri mi aspettano .

2Та коби вони не кепкували, то й серед їх спорів було б око моє спокійне.

2Non ho io appresso di me degli schernitori? E l'occhio mio non dev'egli sopportare le loro provocazioni?

3О, поручись, заступись за мене сам (Господи) перед собою! бо хто ж би инший ручавсь за мене?

3Deh! metti pegno , dammi sicurtà per piatir teco; Chi sarà colui che mi toccherà nella mano?

4Їх бо ти серце закрив, розуміти не зможуть; тим і не дозволиш їм гору взяти.

4Perciocchè, quant'è a costoro , tu hai nascosto il senno al cuor loro, E però tu non li innalzerai.

5Хто призначує другів своїх у добичу собі, у того дїтей очі замеркнуть.

5Di chi parla fra gli amici per lusinga Anche gli occhi de' figliuoli saranno consumati.

6Він учинив мене приповідкою між людьми й сьміховищем у їх.

6Egli mi ha posto per servir di proverbio a' popoli, Ed io sono pubblicamente menato attorno in sul tamburo.

7Темно від горя в очах моїх, і всї члени мої стали, мов тїнь.

7E l'occhio mio è tutto raggrinzato di sdegno, E tutte le mie membra son simili ad un'ombra.

8Здивуються над сим праведні, а невинним стане досадно на лицеміра.

8Gli uomini diritti stupiranno di questo, E l'innocente se ne commoverà per cagion dell'ipocrita.

9І буде праведник кріпко держатись путя свого, а чистий руками ще більше набірати ме духу.

9Ma pure il giusto si atterrà alla sua via, E colui ch'è puro di mani vie più si raffermerà.

10Виступайте ж, усї, приступіть! я не найду мудрого між вами.

10Or ravvedetevi pure voi tutti, e poi venite; Non troverò io alcun savio fra voi?

11Днї мої вже уплили, думи мої — думи дорогі серцю — вони розбиті.

11I miei giorni son passati via; I miei disegni, i proponimenti del mio cuore son rotti.

12Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.

12La notte mi è cangiata in giorno, La luce è di presso seguita dalle tenebre.

13Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб — домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;

13Se io mi trattengo di speranza, il sepolcro sarà la mia casa, Io farò il mio letto nelle tenebre.

14Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.

14Già ho gridato alla fossa: Tu sei mio padre; Ed a' vermini: Voi siete la madre, e la sorella mia.

15Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?

15Ed ove è ora la mia speranza? Sì, la mia speranza? chi la potrà vedere?

16У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.

16Le mie speranze scenderanno nel fondo del sepolcro; Conciossiachè il riposo di tutti ugualmente sia nella polvere.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.